1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи,  яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти до  даткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випад  ках, якщо:

1. щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджува  лися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2. суд, вирішивши питання про право, не визначив способу  виконання судового рішення;
3. судом не вирішено питання про судові витрати.

1. Питання про ухвалення додаткового судового рішення  може бути заявлено до закінчення строку на виконання судо  вого рішення.
2. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду пи  тання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть  участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були  належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду пи  тання.

336

1. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд поста  новляє ухвалу.
2. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в  ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскар  жені.

1. Коментована стаття у частині 1 закріпляє можливість суду, який ухвалив судове рішення, прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу. Додаткове судове рішення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом, а саме: а) якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; б) якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; в) якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд може прийняти додаткове судове рішення за власною ініціативою, а також за заявою особи, яка брала участь у справі.

2.  Частина 2 коментованої статті визначає проміжок часу,  протягом якого особа, яка брала участь у справі, може зверну  тися із заявою до суду щодо прийняття додаткового судового  рішення. Таким строком виступає весь період з моменту на  брання чинності судовим рішенням до закінчення строку на ви  конання судового рішення. Строк виконання судового рішення  визначається ст. 21 Закону України "Про виконавче прова  дження", а також суддею, відповідно до положень ст.ст. 256,

257 КАС України.

1. Частина 3 коментованої статті визначає процедуру вине  сення додаткового судового рішення. Так, суд ухвалює додат  кове рішення після розгляду питання, що послужило прийнят  тю такого рішення з повідомленням осіб, які беруть участь у  справі. Однак, у тому випадку, коли сторони, треті особи, а та  кож їх представники не з'явились у судове засідання - це не є  перешкодою для ухвалення додаткового рішення без участі ви  щевказаних осіб.
2. Розглянувши заяву особи, яка брала участь у справі, при  відсутності підстав для ухвалення додаткового судового рішен  ня, суд відмовляє в задоволенні заяви та постановляє ухвалу,  якою відмовляє в ухваленні додаткового судового рішення (ч.4  ст. 168 КАС України). Ухвала про відмову в ухваленні додатко  вого судового рішення повинна відповідати усім вимогам ст. 163  КАС України.

337

5. Частина п'ята коментованої статті передбачає право особи, яка брала участь у справі, на оскарження в загальному порядку як додаткового судового рішення, так і ухвалу суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.