Юридична особа є самостійним суб’єктом цивільних правовідносин, існуючи незалежно від фізичних осіб, які її утворили. Хоча це колективне утворення і визнається суб’єктом правовідносин, однак ж юридична особа воно може бути носієм лише тік прав та обов’язків, які не пов’язані з при­родними властивостями людей.

Юридична особа - це організація, створена та зареєстрована у вста­новленому законом порядку (ст. 80 ЦК України).

Цивільна правоздатність юридичної особи полягає в тому, що вона здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки, ж і фізична особа, крім тих, які безпосередньо можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її ство­рення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється Законом України “Про ліцензування певних видів гос­подарської діяльності” від 1 червня 2000 р., після одержання нею спеціаль­ного дозволу (ліцензії).

Цивільна дієздатність юридичної особи полягає в тому, що остання набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та за­коном.

Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин має наступні ознаки:

•  організаційна єдність (юридична особа в цивільному обігу діє як єдине ціле, що полягає у визначенні мети та завдань юридичної осо- би, у встановленні її внутрішньої структури, компетенції її органів, порядку їхньої діяльності та порядку припинення юридичної осо­би);
•  наявність відокремленого майна (наявність майна створює матері- альну базу діяльності юридичної особи; юридична особа повинна мати своє майно, відокремлене від майна учасників (засновників), членів трудового колективу, інших організацій, громадян тощо);
•  самостійна майнова відповідальність (здатність бути відповідачем в суді, юридична особа зобов’язану нести самостійну майнову від. повідальність за своїми зобов’язаннями всім належним їй майном, якщо інше не визначено в законі чи установчих документах);
•  здатність діяти в цивільному обігу від власного імені (юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та зазначається в її у становиш документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Найменування установи має міс­тити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування);
•  місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи за­кону виступають від її імені. Місцезнаходження юридичної особи зазначається в її установчих документах;
•  здатність бути позивачем або відповідачем у суді (порядок вирі­шення спорів, у яких юридична особа виступає як особа, яка бере участь у справі, регулюється Цивільним процесуальним кодексом України або Господарським процесуальним кодексом України).

Юридична особа може мати територіально відокремлені структур* підрозділи - філії та представництва.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташовані поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, де розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і за­хист її інтересів.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяютіс майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженог нею положення.

Юридичні особи поділяються на наступні види.

■загальні положення, особи

33

Залежно від порядку створення:

•  юридичні особи приватного права - створюються учасниками (за­сновниками) на підставі установчих документів (затверджений ста­тут або засновницький договір), які підписують усі учасники (засно­вники);
•  юридичні особи публічного права - створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Авто­номної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Порядок створення, організаційно-правові форми та правовий статус юридичних осіб приватного права встановлюється ЦК України; публічного права - Конституцією України та законами України.

Залежно від мети діяльності:

•  підприємницькі юридичні особи — створюються з метою одержання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками;
•  непідприємницькі юридичні особи - не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками.

Залежно від організаційно-правової форми:

•  товариство - організація, створена об’єднанням осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві;
•  установа-організація, створена однією чи кількома особами (засно­вниками), що не беруть участі в управлінні нею, через об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засно­вниками, за рахунок цього майна