5. Цивільна дієздатність.
Надання цивільної дієздатності
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст. ЗО ЦК України).
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється ЦК України та може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Основні елементи змісту цивільної дієздатності фізичної особи:
- можливість самостійного вчинення правочинів (правочиноздат- ність);
- можливість нести самостійну майнову відповідальність (деліктоз- датність); «
- можливість складати заповіт і бути спадкоємцем (тестаментоздат- ність);
- можливість обирати собі представника та самому бути представником (трансдієздатність).
На відміну від правоздатності, дієздатність пов’язана зі здійсненням фізичною особою певних вольових дій, що припускає досягнення відповідного рівня психічного здоров’я. Критеріями дієздатності є вік і стан психічного здоров’я.
Згідно з ЦК України, розрізняють такі види дієздатності:
- повна дієздатність;
- неповна дієздатність;
- часткова дієздатність.
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття) (ст. 34 ЦК України). Вказаний віковий ценз може бути знижений у таких випадках:
- реєстрація шлюбу фізичною особою, яка не досягла 18 років. У такому разі особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Якщо він припиняється до досягнення фізичною особою повноліття, то набута нею повна цивільна дієздатність зберігається;
- надання повної цивільної дієздатності за рішенням органу опіки та піклування неповнолітній особі. Надання повної цивільної дієздатності (емансипація) можливе (ст. 35 ЦК України):
- стосовно фізичної особи, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором. Надання провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи, за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а в разі відсутності такої згоди - за рішенням суду;
- щодо фізичної особи, котра досягла 16 років і яка почала здійснювати підприємницьку діяльність. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника чи органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. Вона набуває повної цивільної дієздатності з моменіу державної реєстрації її як підприємця;
- щодо неповнолітньої фізичної особи, яка записана матір’ю чи батьком дитини. Обов’язкова наявність факту державної реєстрації народження дитини, одним із батьків якої є неповнолітній.
Неповну цивільну дієздатність мають фізичні особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні). Відповідно до ст. 32 ЦК України, ці особи самостійно мають право:
- вчиняти дрібні побутові правочини;
- розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами;
- здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
- бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
- самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунка) та розпоряджатися вкладом, внесешш нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).
Решту правочинів неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників і органу опіки та піклування.
Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім’я, за згодою органу опіки та піклування і батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Для вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна потрібна письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного, відповідно до закону, нею як самостійно, так і за згодою батьків, усиновлювачів чи піклувальника. Якщо в неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, то додаткову відповідальність (субсидіарну) несуть її батьки, усиновлювачі чи піклувальник.
Часткову цивільну дієздатність мають фізичні особи, які не досягли 14 років (малолітні). Малолітня особа має право (ст. 31 ЦК України):
- самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побіутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвиткові та стосується предмета, що має невисоку вартість;
- здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Малолітня особа не несе цивільно-правової відповідальності за завдану нею шкоду. Відповідальність за дії малолітніх покладається на їхніх батьків, усиновлювачів чи опікунів.