Обмеження цивільної правоздатності

Людина як суб’єкт історичного процесу розвитку матеріальної та ду­ховної культури є істотою біосоціальною. Вона має природні й суспільно- юридичні властивості. До природних належить здатність розмовляти, мислити, мати свідомість тощо. Та їх мало для того, щоб бути учасником цивільно-правових відносин. Необхідні цивільна правоздатність і цивільна дієздатність.

Цивільна правоздатність - це здатність мати цивільні права й обов’язки. Усі фізичні особи незалежно від віку та стану здоров’я мають цивільну правоздатність.

Характерні ознаки правоздатності:

•  рівність для всіх фізичних осіб;
•  невідчужуваність на користь інших фізичних осіб;

•  неможливість обмеження її актами суб’єктів приватного чи публіч­ного права, крім випадків, що прямо встановлені законом;
•  існування як природної невід’ємної властивості фізичної особи.

Правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження та при­пиняється в момент її смерті.

Зміст цивільної правоздатності фізичної особи - це сукупність (за­гальний обсяг) тих прав і обов’язків, які вона може мати.

Згідно зі ст. 26 ЦК України, фізична особа має всі особисті немайно- ві права, визначені Конституцією України та ЦК України, а також здатна мати всі майнові права, встановлені ЦК України й іншими законами. Крім того, вона здатна мати інші цивільні права, що не визначені Конституцією України, ЦК України, іншими законами, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства Зміст цивільної правоздатності фізичних осіб становить систему їхніх соціальних, економічних, культурних та інших прав, визначені« і гарантованих Конституцією України, ЦК України й інши­ми актами законодавства.

Обсяг прав, які становлять зміст цивільної правоздатності, законодав­ством не обмежений. Фізична особа може мати практично будь-які права. Існує лише одне обмеження: володіння ними не повинне суперечити закону та моральним засадам суспільства Обсяг правоздатності фізичних осіб ви­значений відповідно до принципу приватного права: дозволяється все, що прямо не заборонено законом.

Згідно зі ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним, а правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх по­садових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачене Конституцією України.

Обмеження правоздатності за загальним правилом не допускається. Проте у встановлених законом випадках і лише за рішенням суду фізична особа може бути обмежена в здатності мати деякі права.

Закон допускає два види обмеження цивільної правоздатності:

•  добровільне - наприклад, закріплена в законодавчих актах заборо­на працівникам деяких відомств обіймати посади, пов’язані з під­приємницькою діяльністю; обмеження прав громадянина, який став ченцем;
•  примусове - допустиме лише тоді, коли воно передбачене законом з обов’язковим переліком конкретних випадків і встановленням по­рядку такого обмеження. До таких обмежень, наприклад , належать заходи кримінального покарання: арешт, обмеження волі, позбав­лення волі на певний строк і довічно, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю тощо (ст. 51 Кримі­нального кодексу України).