змістом заяви є надання відповідним органам вичерпної інформації про факт про­позиції чи давання хабара, якою володіє хабародавець. Приховування інформації, її пере­кручення або неповідомлення про окремі факти, які мають значення для справи, виклю­чають можливість звільнення особи від відповідальності на підставі ч. 6 ст. 369 КК;

             заява повинна бути добровільною, тобто такою, в основу якої покладено само­стійно прийняте хабародавцем рішення, коли заяву зроблено за власною волею, без примусу і з будь-яких мотивів, але не у зв’язку з тим, що про пропозицію чи давання хабара стало відомо відповідним органам влади або уповноваженим службовим осо­бам. При цьому ініціатива (пропозиція про доцільність такої заяви) може виходити і від інших осіб (родичів, знайомих або навіть представників влади), але рішення зробити заяву хабародавець приймає самостійно;

             заява має бути своєчасною, тобто такою, яка зроблена після пропозиції чи даван­ня (закінченого чи незакінченого) хабара, але до моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні нею саме цього злочину (статті 276, 278 КПК).

             Звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності з підстав, перед­бачених ч. 6 ст. 369 КК, не означає, що в його діях відсутній склад злочину. Тому така особа не може визнаватися потерпілим і претендувати на повернення їй предмета хабара (п. 21 ППВСУ від 26 квітня 2002р.). Проте слід ураховувати, що в діях особи, яка у зв’язку з вимаганням у неї хабара до його давання звернулася до правоохоронних органів і за їх згодою передала хабар із метою викриття вимагателя, склад злочину, передбачений ст. 369 КК, відсутній (п. 22 ППВСУ від 26 квітня 2002 р.). Тому така особа не звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ч. 6 ст. 369 КК (статті 285-288 КПК), а згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК не підлягає такій відповідаль­ності за відсутністю в її діянні складу злочину (РВСУ. - 2001. - С. 114-115; ВВСУ. -

                     - № 3. - Вкладка. - С. 15).