Одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак хабарни­цтва (незаконне збагачення) -

карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

             Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у великих розмірах, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 

          Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. Неправомірною вигодою у значному розмірі вважаються гро­шові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, на суму, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі - на суму, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі - на суму, що перевищує п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Статтею 3682 Кодекс доповнено Законом України № 3207-УІ від 7 квітня 2011 р.)

             Службова діяльність особи в органах державної влади, місцевого самовряду­вання, юридичних особах публічного права оплачується у встановленому законом порядку, а майно, доходи, витрати, зобов’язання фінансового характеру такої служ­бової особи підлягають обов’язковому фінансовому контролю (ст. 12 Закону Укра­їни «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7 квітня 2011 р. // ВВРУ. - 2011. - № 40. - Ст. 404). Тому отримання нею шляхом порушення обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей неправо­мірної вигоди майнового характеру у передбаченому законом розмірі (примітка до ст. 3682 КК), наприклад, за рахунок одержання незаконних дарунків (пожертв), пільг, послуг або у зв’язку з порушенням обмежень щодо зайняття підприємницькою ді­яльністю, внаслідок забороненого законом сприяння фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності або в зв’язку із входженням до складу керівних органів суб’єктів господарювання тощо, визнається незаконним і за умов, якщо зазначені діяння призвели до незаконного збагачення суб’єкта і не тяг­нуть за собою адміністративну відповідальність (статті 1722, 1724, 1725 КУпАП), карається за ст. 3682 КК.

             Предметом злочину, передбаченого ст. 3682 КК, є неправомірна вигода (див. примітку і коментар до ст. 3641 КК) майнового характеру (гроші, майно, документи, дії та послуги майнового характеру тощо) у значному (ч. 1), великому (ч. 2) чи в особ­ливо великому (ч. 3) розмірі. Згідно з приміткою до ст. 3682 КК неправомірна вигода в значному розмірі становить суму, що перевищує н. м. д. г. у сто, у великому розмірі - у двісті, а в особливо великому - у п’ятсот разів.

             Об’єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою - діями, які можуть бути вчинені у двох альтернативних формах: а) одержання неправомірної вигоди особисто службовою особою або б) передача нею такої вигоди близьким ро­дичам, коло яких визначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК.

             Обов’язковою умовою відповідальності за ст. 3682 КК є незаконний характер збагачення службової особи, бо, по-перше, воно завжди пов’язане з порушенням об­межень щодо використання службового становища суб’єкта, тобто з порушенням своїх службових обов’язків; по-друге, його предметом завжди є неправомірна вигода, яка отримується без законних на це підстав; по-третє, матеріальні блага (вигоди), які є предметом цього злочину, одержуються суб’єктом безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову. Причому ознаки такого збагачення наявні як тоді, коли суб’єкт незаконно отримує певні матеріальні блага (наприклад, збільшує свої майнові доходи внаслідок незаконного одержання дарунків у вигляді грошових коштів, майна), так і тоді, коли він позбавляється матеріальних витрат (наприклад, повністю або частково ухиляється від оплати послуг за рахунок незаконного отримання різного роду пільг чи переваг). Проте кваліфікація діяння за ст. 3682 КК виключається, якщо одержання неправомірної вигоди службовою особою публічного права є ознакою об’єктивної сторони іншого складу злочину, відповідальність за який передбачена у відповідних статтях Особливої частини КК (наприклад, у статтях 191 чи 368 КК).

             Одержання неправомірної вигоди передбачає, що службова особа отримує її безпосередньо - особисто, для себе. Причому одержання такої вигоди має місце не тільки тоді, коли вона надається (передається, вручається) суб’єкту злочину іншою особою, тобто за наявності ситуації, коли одержання вигоди однією особою обов’язково поєднане з її даванням іншою (одержання-давання), а й у випадках, коли така вигода отримується за рахунок вчинення службовою особою інших дій, результатом яких є незаконне її збагачення (наприклад, безоплатне використання службовою особою транспортних засобів чи іншого майна підприємства, службове підроблення офіційних документів, результатом якого є звільнення особи від певних платежів тощо).

             Передача неправомірної вигоди полягає в наділенні нею близьких родичів суб’єкта. Причому під передачею такої вигоди слід розуміти не тільки ситуації, коли таку вигоду спочатку одержує службова особа особисто і лише потім передає родичам, а й випадки, коли вона безпосередньо їх не одержує, а одразу ж надає своїм родичам, тобто наділяє їх такими вигодами. Таке тлумачення закону засноване на тому, що деякі різновиди неправомірної вигоди (наприклад, пільги з оплати житлово-комуналь­них послуг, право безоплатного проїзду в транспорті) не можна спочатку отримати особисто, а потім передати іншим особам.

             Одержання і передача неправомірної вигоди при незаконному збагаченні можуть мати як одноразовий, так й багаторазовий характер. Тому у випадках, коли таке зба­гачення здійснювалося шляхом вчинення декількох дій, коже з яких було пов’язано з одержанням чи передачею неправомірної вигоди в незначному розмірі, кваліфікація вчиненого за відповідною частиною ст. 3682 КК можлива лише за доведеності того, що кожне окреме таке діяння (епізод) містило ознаки продовжуваного злочину, бо охоплювавлося єдиним умислом винного, спрямованим на збагачення у значному (ч. 1), великому (ч. 2) або особливо великому (ч. 3) розмірі.

             За статтею 3682 КК карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчинення будь-якої із заначених у диспозиції дій, але за умови, якщо неправомірна вигода була при цьому фактично одержана чи передана у зазначе­ному в законі розмірі: значному (ч. 1), великому (ч. 2) чи особливо великому (ч. 3). Якщо ж умисел особи був спрямований на одержання чи передачу неправомірної вигоди в за­значених у законі розмірах, але з причин, які не залежали від волі винного, не був реа­лізований, вчинене слід кваліфікувати (залежно від обставин справи) як готування до незаконного збагачення чи замах на цей злочин. При цьому слід ураховувати, що готу­вання до незаконного збагачення, передбаченого ч. 1 ст. 3682 КК, не тягне за собою кримінальної відповідальності, бо передбачене в цій нормі діяння належить до злочинів невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 12 КК) і тому в силу ч. 2 ст. 14 КК не є кримінально караним.

            Обов’язковою умовою відповідальності за ст. 3682 КК є таке незаконне збага­чення, яке вчинено за відсутності ознак хабарництва, тобто виключає кваліфікацію діння за ст. 368 КК. Звідси випливає, що незаконне збагаченя слід відмежовувати від одержання хабара. Відмінність цих злочинів перш за все полягає в тому, що одержан­ня хабара (на відміну від незаконного збагачення) завжди обумовлено вчиненням (невчиненням) хабароодержувачем в інтересах хабародавця чи третіх осіб певного діяння з використанням наданої йому влади чи службових повноважень. Таким чином, одержання хабара завжди пов’язане з його даванням, а останнє виступає своєрідним підкупом службової особи, за допомогою якого вона схиляється до вчинення (невчи- нення) з використанням своїх службових повноважень дій на користь хабародавця чи третіх осіб. При незаконному збагаченні така обумовленість відсутня, бо як одержан­ня неправомірної вигоди, так і передача її близьким родичам не пов’ язані зі схилянням службової особи до вчинення (невчинення) нею дій з використанням службових по­вноважень на користь того, хто надає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб (напри­клад, незаконний дарунок вручається «на всяк випадок», «на майбутнє», враховуючи, що колись доведеться звернутися до службової особи з якимось проханням чи за сприянням у вирішенні якогось питання тощо). Крім того, як вже зазначалось, одер­жання неправомірної вигоди далеко не завжди пов’ язане із її даванням із боку іншої особи, бо незаконне збагачення може бути здійснено і за рахунок вчинення інших дій з боку службової особи (наприклад, корисливе зловживання службовим становищем, ухилення від сплати якихось обов’язкових платежів тощо), внаслідок яких особа одержує неправомірну вигоду і тим самим незаконно збагачується. Нарешті, слід ураховувати і те, що за ч. 1 ст. 368 КК злочин визнається закінченим з моменту одер­жання службовою особою хоча би частини обумовленого хабара, тоді як за ст. 3682 КК для визнання злочину закінченим необхідно встановити факт одержання винним неправомірної вигоди у певному, точно визначеному в законі, розмірі.

            За частинами 2 та 3 ст. 3682 КК карається те саме незаконне збагачення, але предметом якого була неправомірна вигода у великому (ч. 2) або особливо великому (ч. 3) розмірі (див. примітку до ст. 3682 КК). Саме за розміром одержаної неправо­мірної вигоди злочин, передбачений ст. 3682 КК, відрізняється від порушення вста­новлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви), яке тягне за собою лише адміністративну відповідальність за ст. 1725 КУпАП (див. також ст. 8 зазна­ченого Закону України від 7 квітня 2011 р.).