Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умис­лу та наявністю корисливих мотивів. При незаконному збагаченні у формі передачі неправомірної вигоди безпосередньо близьким родичам, службова особа також усві­домлює, що така вигода передається саме їм і бажає, щоб це відбулося.

            Суб’єкт злочину - спеціальний: лише службова особа публічного права (пп. 1 і 2 примітки до ст. 364 КК). Близькі родичі службової особи, яким передається не­правомірна вигода, відповідальності за ст. 3682 КК не несуть.

Стаття 3683. Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

             Пропозиція, надання або передача службовій особі юридичної особи при­ватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної ви­годи за вчинення дій чи бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає чи передає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб -

караються штрафом від п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

             Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, -

караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян.

             Одержання службовою особою юридичної особи приватного права неза­лежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб -

карається штрафом від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи за­йматися певною діяльністю на строк до двох років.

             Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене повторно або за по­передньою змовою групою осіб чи поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -

карається штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковува­них мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

             Особа, яка пропонувала, надала або передала неправомірну вигоду, звіль­няється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вима­гання неправомірної вигоди або якщо після пропозиції, надання чи передачі неправомірної вигоди вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушен­ня кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушува­ти кримінальну справу.

Примітка. 1. Повторним у статтях 3683 та 3684 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями, а так само статтями 368 та 369 цього Кодексу.

          Вимаганням згідно з частиною четвертою статей 3683 та 3684 цього Кодек­су визнається вимога надання, передачі неправомірної вигоди з погрозою вчи­нення дій або бездіяльності з використанням свого службового становища сто­совно особи, яка надає, передає неправомірну вигоду, або умисне створення особою, яка виконує управлінські функції в юридичній особі приватного права, умов, за яких особа вимушена надати, передати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

(Статтею 3683 Кодекс доповнено Законом України № 3207-УІ від 7 квітня 2011 р.; зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 4025-УІ від 15 листопада 2011 р.)
 

             У частинах 1 і 2, а також 3 і 4 ст. 3683 КК передбачена відповідальність за два самостійних склади злочинів, спільним для яких є предмет злочину - неправомірна вигода (див. коментар до ст. 3641 КК).

             Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 3683 КК, характеризується активною поведінкою - діями, які можуть бути вчиненні у трьох формах: а) пропо­зиція; б) надання або в) передача неправомірної вигоди службовій особі приватного права за вчинення (невчинення) нею дій із використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає чи передає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб.

             Під пропозицією неправомірної вигоди у цьому злочині слід розуміти звернен­ня до службової особи приватного права з повідомленням про бажання та готовність надати або передати їй неправомірну вигоду. Таке повідомлення може бути здійснено у будь-якій формі (в усній або письмовій, за допомогою конклюдентних дій, шляхом направлення листа в електронному вигляді засобами Інтернет тощо). Прийняття такої пропозиції службовою особою, до якої воно звернено, не є необхідною (обов’язковою) ознакою об’ єктивної сторони даного складу злочину.

Надання неправомірної вигоди полягає у наділенні службової особи неправомір­ною вигодою у неречовій формі (наприклад, надання переваг, пільг, послуг).

Передача неправомірної вигоди характеризується наділенням службової особи неправомірною вигодою у речовій формі (наприклад, передача грошових коштів або іншого майна).

             Відповідальність за вказані дії настає за умови, якщо неправомірна вигода про­понується, надається або передається: а) службовій особі приватного права; б) для вчинення (невчинення) нею з використанням наданих їй повноважень певних дій; в) для здійснення дії чи бездіяльності в інтересах того, хто надає чи передає неправо­мірну вигоду, або в інтересах третіх осіб. Таким чином, пропозиція, надання або пе­редача неправомірної вигоди службовій особі завжди обумовлені її можливістю ви­користати свої службові повноваження на користь певних осіб, в інтересах яких і повинні бути вчинені (не вчинені) певні дії.

             За частиною 1 ст. 3683 КК карається злочин із формальним складом, об’єктивна сторона якого вичерпується пропозицією, наданням або передачею неправомірної вигоди і з моменту вчинення будь-якої з цих дій злочин визнається закінченим.

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому слід ураховувати, що до змісту вини має обов’язково входити усвідомлення винним того, що він вчиняє комерційний підкуп саме службової особи приватного права. Якщо в результаті припущеної винним помилки діяння було адресоване іншій особі, вчине­не слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 КК та за частинами 1 або 2 ст. 3683 КК.

             Суб’єкт злочину загальний - особа, яка досягла 16-річного віку.

             Кваліфікуючими ознаками за ч. 2 ст. 3683 КК є вчинення дій, передбачених у ч. 1 ст. 3683 КК: а) повторно (див. коментар до статей 32 та 368 КК); б) за попередньою змовою групою осіб (див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК); в) організованою групою (див. коментар до ч. 3 ст. 28 КК).

             Згідно з п. 1 примітки до цієї статті повторним у статтях 3683 та 3684 КК визна­ється злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями, а так само статтями 368 та 369 КК (див. коментар до ст. 368 КК).

             Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3683 КК, полягає в одер­жанні неправомірної вигоди. Таке діяння може бути вчинено у простій (відкритій) або завуальованій (прихованій) формі (див. коментар до ст. 368 КК). Призначення неправо­мірної вигоди (для себе або для інших осіб), а також спосіб її одержання (особисто або через посередників) та спосіб використання не мають значення для кваліфікації.

             За частиною 3 ст. 3683 КК також карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту одержання суб’єктом злочину хоча б частини не­правомірної вигоди.

             Одержання неправомірної вигоди обумовлено вчиненням (невчиненням) служ­бовою особою дій: а) з використанням наданих їй повноважень і б) в інтересах того, хто передає чи надає неправомірну вигоду, або в інтересах третіх осіб. При цьому дії, які службова особа повинна була чи могла вчинити за отриману нею неправомірну вигоду, входять до кола наданих їй повноважень.

Інтереси осіб, на користь яких службова особа повинна була чи могла вчинити (невчинити) певні дії, можуть бути матеріальними або нематеріальними, законними або протиправними (див. коментар до ст. 368 КК).

Під третіми особами слід розуміти будь-яких інших юридичних або фізичних осіб, крім тих, які передають чи надають неправомірну вигоду.

             У зв’язку з тим, що об’єктивна сторона злочину вичерпується самим фактом одержання неправомірної вигоди, відповідальність за даний злочин настає незалежно від того: а) чи було заздалегідь обумовлено одержання неправомірної вигоди; б) чи була вона одержана до або після вчинення (невчинення) службовою особою дій з ви­користанням її службових повноважень; в) чи були фактично вчинені (невчинені) такі дії службовою особою; г) чи збиралася вона їх виконувати або не мала такого наміру;

д)  чи були такі дії або бездіяльність законними чи протиправними.

             Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3683 КК, характеризу­ється прямим умислом і корисливими мотивами.

             Суб’єкт злочину спеціальний - службова особа приватного права (див. загаль­ні положення до цього розділу). Організатором, підбурювачем та пособником цього злочину може бути й інша особа. Дії таких співучасників потрібно кваліфікувати за відповідною частиною ст. 27 та ч. 3 або 4 ст. 3683 КК.

             Кваліфікуючими ознаками за ч. 4 ст. 3683 КК є вчинення діяння, передбачено­го ч. 3 ст. 3683 КК: а) повторно (див. п. 1 примітки до цієї статті); б) за попередньою змовою групою осіб (див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК); в) поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.