1. Отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обгрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України.

1100

2. У разі прийняття рішення про задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України надсилає запит компетентному органу України для виконання.

3. У межах повноважень Генеральна прокуратура України має право надавати вказівки щодо забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такою запиту. Наведені вказівки є обов'язковими до виконання відповідним компетентним органом України.

4. Виключно центральним органом України щодо міжнародної правової допомоги приймається рішення за запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу щодо:

1) присутності представника компетентного органу іноземної держави під час надання міжнародної правової допомоги. Якщо запит (доручення) про міжнародну правову допомогу, то передбачає присутність представника, надійшов відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу, його копію невідкладно надсилають до уповноваженого (центрального) органу для вирішення в цій частині;

2) надання компетентним органам іноземної держави гарантій щодо умов виконання запиту (доручення), передбачених частиною другою статті 544 цього Кодексу, та отримання таких гарантій від інших держав;

3) тимчасової передачі особи, яка відбуває покарання, для участі у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях.

1. Первинним адресатом запиту, який надходить від іноземної держави, є уповноважений (центральний) орган України. Первинний адресат зобов'язаний перевірити запит на предмет його обгрунтованості, тобто: а) відповідності вимогам, які повинен містити запит; б) наявності підстав для кримінального провадження відповідно до законодавства запитуваної сторони; в) уповноважений (центральний) орган України оцінює доцільність виконання доручення саме компетентним органом України.

2. Запит іноземного компетентного органу повинен містити найменування кримінального провадження, щодо ведення якого надсилається запит, зазначаються норми кримінального закону іноземної держави, які встановлюють відповідальність за злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа. У запиті має бути визначений чіткий перелік дій, вчинення яких є предметом відповідного запиту. Окремо у запиті повинно бути вирішене питання щодо необхідності присутності представника компетентного органу іноземної держави під час надання міжнародної правової допомоги.

3. Запит може бути комплексним, тобто містити цілий перелік процесуальних дій: проведення допиту, витребування документів від офіційних органів, проведення обшуку тощо.

4. Уповноважений (центральний) орган згідно із правилами предметної підслідності та враховуючи принцип територіальності визначає компетентний орган

надсилає йому запит. Окремо статтею врегульовано питання вказівок щодо

 1101

забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такого запиту. Вказівки Є обов'язковими до виконання відповідним компетентним органом України. 5. Обов'язковою вимогою щодо запиту, який надсилається державою, з якою відсутні дво- або багатосторонні договори про міжнародну правову допомогу, є письмова гарантія розгляду у майбутньому запиту України про надання такого ж виду міжнародної правової допомоги.