1. На підставі запиту про міжнародну правову допомогу відповідні органи України проводять передбачені цим Кодексом процесуальні дії з метою виявлення та арешту майна, грошей і цінностей, отриманих злочинним шляхом, а також майна, яке належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам.

 1113

2. При накладенні арешту на майно, зазначене в частині першій ціп статті, забезпечуються необхідні заходи з метою його збереження до прийняття судом рішення щодо такого майна, про що повідомляють монтуючій стороні.

3. За запитом запитуючої сторони виявлене майно:

1) може бути передане компетентному органу запитуючої сторони як доказ у кримінальному провадженні з дотриманням вимог статті 562 цього Кодексу або для повернення власнику;

2) може бути конфісковане, якщо це передбачено вироком чи іншим рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.

4. Майно, передбачене пунктом 1 частини третьої цієї статті, не передається запитуваній стороні або його передання може бути відстрочене чи тимчасовим, якщо це майно потребується для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших підстав, передбачених законом.

5. Майно, конфісковане згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, передається в дохід Державного бюджету України, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

6. За клопотанням центрального органу України суд може прийняти рішення про передачу майна, конфіскованого згідно з пунктом 2 частини третьої цієї статті, а так само його грошового еквівалента:

1) запитуючій стороні, яка прийняла рішення про конфіскацію для відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином;

2) згідно з міжнародними договорами України, що регулюють питання розподілу конфіскованого майна або його грошового еквівалента.

7. Передання майна, на яке накладено арешт, а також конфіскованого майна може бути відкладено, якщо це необхідно для досудового розслідування та судового розгляду в Україні або розгляду спору про права інших осіб.

1. Стаття регулює порядок виявлення, арешту, конфіскації майна, яке: а) отримане злочинним шляхом та/або б) належить підозрюваним, обвинуваченим або засудженим особам.

2. До ключових положень коментованої статті слід віднести наступне. Накладення арешту на майно повинно супроводжуватися заходами з метою його збереження до прийняття судом рішення щодо такого майна. Виявлене майно або передається як доказ у кримінальній справі, необхідний для її розслідування, або передається власнику майна на території іноземної держави. В інших випадках виявлене майно конфіскується за наявності правової підстави - вироку чи іншого рішенням суду запитуючої сторони, які набрали законної сили.

3. Стаття встановлює пріоритетність проведення кримінального провадження в Україні, а тому регламентує, що майно не може бути передано запитуючій стороні, якщо це майно потрібне для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших

1114 .

підстав, передбачених законом. Крім того, передання майн^ м ,, дено, якщо lie необхідно для досудового розслідування та Іуд токе бут, б Ь ору про права інших осіб здо

.кла-ДУ в

PO Jill

Україні або рЬзгляду спору про права інших осіб.

4. Майнб, конфісковане за вироком чи рішенням суду  передається вЛохід Державного бюджету України. Однак ц к^зем,юї трального органу України перед судом України конфіско^ VnoTaHJ передачі, якщо це потрібно для відшкодування шкоди поте^. мацНо на території іноземної держави. \му віл

Стаття 569. Контрольована поставка

1. Слідчий органу досудового розслідування Укр

аі^ ня ним контрабандної поставки при проведенні процесу^ ,^ pa ,j B1) числі за запитом про міжнародну правову допомогу, ма<,, ГЧих Дш \ її з місця закладки або транспортування, а за домовле^ по не ^ ними органами держави, куди її бУ

1VUI T uuilllflf лщ *ы ^ui"i""^fc'"u: ^, IP bit

і її адресовано, безпереіщ^У) з ісомЛт' з метою виявлення, викр(,,т\ прОпус' ч

через митний кордон України :

вання злочинної діяльності міжнародних злочинних орк 2. Про виявлення контрабандної поставки згідно , Кодексу складається протокол, який направляється і,^ а^ гану держави, на територію якої пропущено K0HTP0J\Bi( №ецтно ' в разі одержання таких матеріалів від відповідних °Pr^: 'іу Поста ^' вони долучаються до матеріалів досудового розслідував Іншої де ' (

1 кави

>їор-( оаїни

/ггних І

1. Введення коментованої статті обумовлене розвить kt

плених у Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти тР<Чсі^ложеНь ганізованоїзлочинності від 15 листопада 2000 р. (набрала v ^иі°Налья' /і' ./ежах 4 лютого 2004 p.). Фактично стаття уможливлює бездіялц^ tTj д;ія уVp |!(<еНня, органів при виявленні ними злочину. Підставою для такц . Л компете уПліж ор-пит про міжнародну правову допомогу, а також інша до, мо*Р r, ''н/,/' ', я ка-міжнародного співробітництва. Метою контрольованої по(| ^чість v ' Щ.\ ення викриття та документування злочинної діяльності міжнарі, \ є ВцЯп, 'і18/Л''лють ганізацій. Завданням контрольованої поставки може бути: і 'лочкННЙ \W ^) налів надходження заборонених до обігу речовин і предмь л*аноцлен. і'я/'і' "нзит ,•,- ' ~-.....-- ^......™,-,:к ,-: ,- ' 'вст,н ',И' Uєн-

 їбо

 8чи

відправників і одержувачів; 3) встановлення осіб, які злочин; 4) забезпечення доказів злочинної діяльності.

2. Контрольована поставка може включати ввезення, ,.. територією держави під негласним контролем заборонених^4^ 7а тр ь ня яких є предметом діяльності міжнародних злочинних op,, .,і^ перем- і

3. Водночас, незважаючи на відсутність обов'язку ц(|, \ій. !/ які проводяться в разі виявлення злочинів, ч. 2 коментов,^. ^ведення ''• но обов'язок компетентного органу України скласти проі^ '"тті іакрі \ контрабандної поставки із подальшим його направлення^ '(|>0 вцявл  гану іноземної держави. '^нічому*'1'

V

 .дій, ііпле-

уор-

1115