1. Якщо для давання показань або участі в інших процесуальних діях під час кримінального провадження необхідна присутність особи, яка тримається під вартою або відбуває покарання у виді позбавлення волі на території іноземної держави і не притягується до кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, які здійснюють кримінальне провадження, складають прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну.

2. Прохання про тимчасову передачу оформляється та направляється відповідно до порядку, передбаченого статтями 548, 551 та 552 цього Кодексу.

3. У разі задоволення компетентним органом іноземної держави прохання про тимчасову передачу особи така особа має бути повернута після проведення процесуальних дій, для яких вона була передана, у погоджений з іноземною державою строк.

4. Орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, які здійснюють кримінальне провадження, складають документи про продовження в разі необхідності строку тимчасової передачі та направляють їх центральному органу щодо міжнародної правової допомоги не пізніш як за двадцять днів до закінчення такого строку.

5. Рішення компетентного органу іноземної держави про тримання особи під вартою або про призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання під вартою в Україні особи, яка тимчасово передана в Україну.

6. Тимчасова передача до іноземної держави особи, яка відбуває покарання на території України, можлива на прохання компетентного органу іноземної держави з дотриманням умов, передбачених частинами першою і третьою цієї статті.

7. Тимчасова передача особи здійснюється лише за наявності письмової згоди такої особи.

1. Важливою гарантією належного розслідування кримінальних справ є процесуальна можливість залучення до участі при проведенні процесуальних дій особи, яка утримується під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі на території іноземної держави і не притягується до кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні. За

1110

необхідності такої участі орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України складають прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну.

2. При погодженні передання особи слід оговорити строк, необхідний для проведення вціх необхідних дій, після чого особа підлягає поверненню на територію іноземної держави. Недотримання погоджених строків є недопустимим. У разі неможливості вчинення дій в обумовлені строки вони можуть бути продовжені виключно шляхом погодження із компетентним органом іноземної держави не пізніш як за двадцять днів до закінчення такого строку.

3. Рішення компетентного органу іноземної держави про тримання особи під вартою або про призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі є підставою для тримання під вартою в Україні особи, яка тимчасово передана в Україну, а тому тримання під вартою такої особи не потребує жодних додаткових правових рішень органів, уповноважених вирішувати питання про тримання під вартою за законодавством.

4. Закон допускає як тимчасову передачу особи з іноземної держави в Україну, так і передачу особи із України на територію іноземної держави з дотриманням аналізованого порядку.

5. Основною умовою для передачі особи в межах надання міжнародної правової допомоги є наявність її письмової згоди, без якої передача відбутися не може.