1. Кожному гарантується право на захист його прав, свобод  та інтересів незалежним і неупередженим судом.
2. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його  справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона від  несена цим Кодексом.
3. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгля  ді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції.

4.  Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні  особи користуються в Україні таким самим правом на судовий  захист, що і громадяни та юридичні особи України.

1. Право особи на звернення до суду, у тому числі адміністративного, на захист її прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом є одним із найважливіших прав, гарантованих Конституцією України. Воно є ознакою правової держави, проявом принципу розподілу державної влади.

Окрім загального конституційного права на судовий захист, адміністративне процесуальне законодавство також передбачає норми, які встановлюють можливість звернення до суду особи, котра вважає свої права та інтереси порушеними. Зокрема, такою нормою є коментована стаття.

Законодавством про судоустрій, КАС України гарантується усім суб'єктам правовідносин захист їх прав, свобод і законних

40

інтересів неупередженим і незалежним судом. Для забезпечення цього права в Україні діють адміністративні суди першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Кожен має право звернення до суду і будь-які угоди про відмову звернення до суду є недійсними. Лише деякі спори, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, у відповідності із Законом України від 11 травня 2004 р. "Про третейські суди" можуть бути передані на розгляд третейським судам. Не є підвідомчими третейським судам справи у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів, а також справи, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство. Отже, справи, що виникають із публічно-правових спорів, не можуть бути предметом третейського розгляду.

2.  Важливою гарантією забезпечення права є норма про те,  що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його спра  ви в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесе  на КАС України.

Правила про підсудність судових справ встановлюються процесуальним законодавством з урахуванням всіх ознак судової справи. На підставі цих ознак процесуальним законодавством визначено суд, який має право і зобов'язаний розглянути справу і розв'язати її по суті. Завдяки правилам про підсудність реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом, закріплене ст. 7 Загальної декларації прав людини і громадянина. Зміна підсудності є можливою лише з метою забезпечення найбільш об'єктивного, всебічного і повного розгляду справи, у виняткових випадках. Наприклад, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, або ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу.

Питання про зміну підсудності справи вирішується судом у відповідності з вимогами адміністративного процесуального законодавства.

1. Відповідно до ч. З коментованої статті, ніхто не може бути  позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміні  стративному суді будь-якої інстанції. На розвиток цього поло  ження КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у  справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгля  ду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та

стосуються їхніх інтересів. Незабезпечення судом можливості для позивача брати участь у розгляді справи розглядається як порушення принципу змагальності. У випадку, коли відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду, суд позбавляє його можливості захищатися проти поданого позову, подати зустрічний позов, а також здійснити комплекс прав, наданих йому законом. Це також є порушенням принципу змагальності.

Право сторін на участь у провадженні складається з кількох елементів: право бути повідомленим про час і місце розгляду судової справи; право бути повідомленим про вимоги і заперечення іншої сторони; право брати участь у справі особисто або через представника; право знайомитися з матеріалами справи; право на оскарження судових рішень.

4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.

Положення, наведене ч. 4 коментованої статті, відповідає основним засадам правового статусу іноземців та осіб без громадянства, встановлених Законом України від 4 лютого 1994 р. "Про правовий статус іноземців". Згідно із статтею 1 Закону (у редакції від 6 лютого 2004 р.) іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. Відповідно до ст. 2 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято.

42

Здійснення іноземцями та особами без громадянства своїх

прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.