1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1)  справа адміністративної юрисдикції - (далі - адміні  стративна справа) - переданий на вирішення адміністратив  ного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сто  рін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядуван  ня, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який  здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,  в тому числі на виконання делегованих повноважень;

1. адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до ком  петенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення ад  міністративних справ;
2. суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і ви  рішує адміністративну справу одноособове, колегія суддів ад  міністративного суду;

1. адміністративне судочинство - діяльність адміністра  тивних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних  справ у порядку, встановленому цим Кодексом;
2. адміністративний процес - правовідносини, що склада  ються під час здійснення адміністративного судочинства;
3. адміністративний позов - звернення до адміністратив  ного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-пра  вових відносинах;
4. суб'єкт владних повноважень - орган державної влади,  орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова  особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлін  ських функцій на основі законодавства, в тому числі на вико  нання делегованих повноважень;
5. позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої  подано адміністративний позов до адміністративного суду, а  також суб'єкт владних повноважень, на виконання повнова  жень якого подана позовна заява до адміністративного суду;
6. відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках,  передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога  позивача;

10)  письмове провадження - розгляд і вирішення адміні  стративної справи в суді апеляційної чи касаційної інстанції  без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення су  дового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випад-

17

ках, встановлених цим Кодексом (із змінами, внесеними Законом України від 06.10.2005 p.).

1. розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирі  шення адміністративної справи, достатній для надання своє  часного (без невиправданих зволікань) судового захисту пору  шених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відноси  нах;
2. постанова - письмове рішення суду будь-якої інстанції  в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адмі  ністративного позову;
3. ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої ін  станції в адміністративній справі, яким вирішуються питання,  пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та  інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної та ка  саційної інстанцій також вирішуються вимоги апеляційної чи  касаційної скарги;

14)  адміністративний договір - дво- або багатостороння  угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що ви  пливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних  повноважень, який є однією із сторін угоди;

15)  публічна служба - діяльність на державних політичних  посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова  служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична  служба, інша державна служба, служба в органах влади Авто  номної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У коментованій статті міститься низка понять і категорій, пов'язаних із діяльністю адміністративних судів із здійснення адміністративного судочинства.

1. Так, частиною 1 Кодексу визначається поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід зазначити, що, зважаючи на те, що адміністративна юрисдикція трактується найчастіше як розгляд справ про адміністративні правопорушення та прийняття рішень щодо них у

18

встановленому законом порядку та формах, то у даному випадку, йдеться, насамперед, про адміністративні справи. Предметом судового розгляду тут є публічно-правові спори, в яких однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов'язаність із сферою реалізації публічної влади.

Специфіку публічно-правового спору визначають, таким чином, суб'єктний склад, підстави виникнення цього спору і тісно пов'язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Що стосується кола суб'єктів публічно-правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці суб'єкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Суб'єкт публічного управління, обов'язковий учасник публічно-правових відносин, має особливий правовий статус, тому що наділений владними повноваженнями щодо об'єкта управління. Разом з тим, носій владних повноважень обмежений повноваженнями, наданими йому законом. Іншою стороною публічно-правового спору можуть бути громадянин, організація або інший суб'єкт публічного управління.

Як зазначалося, специфіка публічно-правового спору обумовлена також його підставою: він виникає у випадку порушення суб'єктом публічного управління суб'єктивних публічних прав та інтересів громадян або організацій.

2. Відповідно до частини 2 коментованої статті, адміністративним судом є суд загальної юрисдикції, до компетенції якого КАС України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Судова система України являє собою сукупність усіх судів, яка побудована у відповідності до їх компетенції, завдань та цілей і ґрунтується на конституційних засадах правосуддя. Судочинство здійснюється відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. З Закону України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 p., Конституційним Судом України та судами загаль-

19

ної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції, у свою чергу, будується за принципами територіальності та спеціалізації.

У відповідності із принципом територіальності в кожній адміністративно-територіальній одиниці створюється свій місцевий суд, у кожній області - апеляційний суд.

Спеціалізовані суди створюються з врахуванням компетенції, специфіки розгляду і вирішення окремих категорій справ. До них належать господарські і адміністративні суди.

Отже, Закон України "Про судоустрій України" передбачив у системі судів загальної юрисдикції систему спеціалізованих судів, до яких, зокрема, належать і адміністративні суди. Місцеві адміністративні суди є основною ланкою судової системи, оскільки розглядають переважну більшість адміністративних справ, є судами першої інстанції, що вирішують справи по суті. Як місцеві адміністративні суди КАС України визначаються місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди.

Система адміністративних судів, на відміну від інших судів загальної юрисдикції має, таким чином, свою специфіку. Якщо місцеві суди загальної юрисдикції створюються на рівні адміністративно-територіальних одиниць (районні, районні у містах тощо), то КАС України запроваджено дворівневу систему місцевих адміністративних судів, яка є найбільш оптимальною з точки зору доступності правосуддя у адміністративних справах.

Отже, районні, міські, районні у містах загальні суди розглядають: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розгляда-

20

ються І вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом, або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Відповідно до Указу Президента України від 16 листопада 2004 р. "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів" з 1 січня 2005 р. створено в системі адміністративних судів України такі місцеві адміністративні суди: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим; Вінницький окружний адміністративний суд; Волинський окружний адміністративний суд; Дніпропетровський окружний адміністративний суд; Донецький окружний адміністративний суд; Житомирський окружний адміністративний суд; Закарпатський окружний адміністративний суд; Запорізький окружний адміністративний суд; Івано-Франківський окружний адміністративний суд; Київський окружний адміністративний суд; Кіровоградський окружний адміністративний суд; Луганський окружний адміністративний суд; Львівський окружний адміністративний суд; Миколаївський окружний адміністративний суд; Одеський окружний адміністративний суд; Полтавський окружний адміністративний суд; Рівненський окружний адміністративний суд; Сумський окружний адміністративний суд; Тернопільський окружний адміністративний суд; Харківський окружний адміністративний суд; Херсонський окружний адміністративний суд; Хмельницький окружний адміністративний суд; Черкаський окружний адміністративний суд; Чернівецький окружний адміністративний суд; Чернігівський окружний адміністративний суд; Окружний адміністративний суд міста Києва; Окружний адміністративний суд міста Севастополя.

Створення місцевих адміністративних судів як судів першої інстанції відповідає принципам територіальності та спеціалізації. Стосовно побудови адміністративних судів по вертикалі, вона відповідає розгляду справ у першій інстанції, у апеляційній інстанції, у касаційній інстанції.

Для перегляду у апеляційному порядку рішень місцевих загальних судів з адміністративних справ, як і рішень окружних адміністративних судів, створено апеляційні адміністративні суди округів, які діють відповідно до апеляційних округів - на рівні декількох областей.

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних

21

судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.