1. Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.  Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

3. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Наймач зі згоди наймодавця може здати найняте ним майно іншій особі у піднайм, уклавши з такою особою договір піднайму.

Однак не всяке майно може бути предметом договору піднайму. Законодавство забороняє передачу в піднайм майна, отриманого за договором побутового прокату.

Унаслідок договору піднайму наймач зобов´язується передати піднаймачеві майно у тимчасове користування за плату. Сторонами договору виступають наймач і піднаймач, причому наймач виконує функції наймодавця. Піднаймач у правових відносинах із наймодавцем не перебуває. Наймодавець має права і несе обов´язки тільки стосовно наймача. У свою чергу, наймач відповідає перед ним за виконання всіх обов´язків за договором, в тому числі і за наймача. Наприклад, він зобов´язаний відшкодувати збитки наймодавцю у разі поломки або псування майна, навіть якщо воно сталося з вини піднаймача.

Відносини піднайму мають похідний, залежний характер від відносин найму. Умови договору піднайму залежать від умов договору найму. Тому піднаймач може користуватися майном тільки відповідно до призначення, визначеного в договорі найму. Строк договору піднайму не повинен перевищувати строк договору найму. Припинення договору найму викликає припинення договору піднайму.

Права і обов´язки за договором піднайму повинні відповідати змісту договору найму. Перевищення наймачем при здачі майна в піднайм прав, наданих йому за договором найму, викликає недійсність договору піднайму повністю або у відповідній його частині.

Здача майна в піднайм допускається лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачене законом або договором. Таку згоду може бути надано при укладенні договору найму, і тоді не треба окремої згоди наймодавця на здачу майна у піднайм.

Договір піднайму не треба плутати з договором перенайму, в силу якого з дозволу наймодавця наймач передає свої права і обов´язки третій особі, яка стає наймачем. Така зміна наймача може мати місце в порядку договірного відступу від вимоги й переводу боргу та в силу правонаступництва юридичних осіб при їх реорганізації.

Згідно із Законом України «Про оренду державного та комунального майна» передача

цілісних майнових комплексів у піднайм не допускається. Орендар має право передати у піднайм нерухоме та інше індивідуально-визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором найму. Плата за піднайм не повинна перевищувати орендної плати орендаря.

Стаття 775. Право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані від користування річчю, переданою у найм

1. Наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Мета договору найму (оренди) — забезпечити передачу майна в тимчасове користування. У цьому зацікавлені обидві сторони договору. Орендар, як правило, має потребу в майні тимчасово і не має можливості придбати його у власність. Орендодавець же має на меті одерження прибутку з передачі майна в тимчасове користування іншій особі. Остання ознака дозволяє відрізняти договір оренди від інших зобов´язань щодо передачі майна в користування, зокрема від договору безоплатного користування майном (договору позики).

Метою забезпечити передачу майна в тимчасове користування служить більшість прав, що закріплені цивільним законодавством, причому як речові, так і зобов´язальні.

Орендарю належить право користування орендованим майном. Це основне право орендаря, що випливає з договору оренди. Відповідно договір оренди — один із різновидів договорів щодо передачі майна в користування.

Під користуванням розуміється отримання від речі її корисних властивостей без зміни субстанції речі, у тому числі придбання плодів і доходів.

Наймачеві належить право власності на плоди, продукцію і доходи, отримані в результаті використання орендованого майна відповідно до договору. У цій нормі найяскравіше виявляється підприємницька спрямованість договору оренди, його здатність бути інструментом регулювання ринкових відносин.