Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 802. Страхування транспортного засобу

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

2.  Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв´язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.

Стаття, що коментується, встановлює два види страхування, що опосередковують відносини найму транспортних засобів: страхування транспортного засобу, яке здійснюється наймодавцем; страхування цивільно-правової відповідальності наймача.

Правове регулювання страхування здійснюється на підставі гл. 67 ЦК, Закону України

«Про страхування» від 7 березня 1996 р. та цілої низки інших нормативно-правих актів. Страхування наземного, залізничного, повітряного, водного транспорту — це види добровільного страхування, передбачені ст. 6 Закону України «Про страхування», загальні умови і порядок здійснення яких визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно.

Слід зазначити, що передбачений ч.І статті, що коментується, порядок страхування транспортного засобу, а саме — положення щодо особи, яка здійснює таке страхування, є винятковим із загального правила, встановленого ст. 771 ЦК, згідно з яким страхування речі, що передається у найм, законом (або договором) може бути віднесено до обов´язків лише наймача. Оскільки ст. 802 ЦК є спеціальною нормою, застосування її правил при оренді транспортних засобів не викликає сумнівів.

Необхідність страхування цивільно-правової відповідальності наймача як володільця транспортного засобу викликана в силу ст. 804 ЦК, адже саме він зобов´язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв´язку з використанням транспортного засобу (детальніше див. коментар до вказаної статті).

Ст. 7 Закону України «Про страхування» встановлене обов´язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, до яких наймач, зрозуміло, не належить. Разом із тим інші нормативно-правові акти передбачають, що відповідальність за обов´язкове страхування цивільної відповідальності покладається на володільця транспортного засобу, яким визнається юридична або фізична особа, що здійснює експлуатацію транспортного засобу, належного їй на правах власності, повного господарського відання, оперативного відання чи на інших підставах, що не суперечать діючому законодавству (за договором оренди, доручення і т.п.). Із цього випливає необхідність обов´язкового страхування цивільної відповідальності і для наймача транспортного засобу.

Експлуатація транспортного засобу здійснюється тільки при наявності страхового полісу, якій є договором обов´язкового страхування цивільної відповідальності і підтвердженням сплати страхового платежу. Дана вимога передбачена як Положенням про порядок та умови проведення обов´язкового страхування цивільної відповідальності володільців транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р., так і Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р.

Страхова сума та розміри страхових платежів з обов´язкового страхування встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та доповнень у деякі постанови Кабінету Міністрів України» від 27 травня 2000 р.