1. Наймач зобов´язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв´язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.

Шкода — це зменшення особистого чи майнового блага. Шкода може бути двох видів:

матеріальна (майнові втрати) чи моральна. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв´язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв´язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім´ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв´язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Матеріальна шкода, яка має грошовий вираз, є збитками.

Стаття, що коментується, визнає, що наслідком неналежного використання транспортного засобу є шкода, яка складається з матеріальної та моральної. Звичайним правовим наслідком завдання шкоди особі є її відшкодування (ст. 22, 23 ЦК). У випадку завдання шкоди особі у зв´язку з використанням орендованого транспортного засобу відшкодування шкоди відповідно до ст. 804 ЦК повинен здійснити орендар транспортного засобу у порядку, передбаченому гл. 82 ЦК. Разом із тим, шкода, завдана у зв´язку з використанням речі, відшкодовується орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або дефектів речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати (ст. 780 ЦК). Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною. Відповідно до ст. 1187 ЦК шкода, яка виникла внаслідок експлуатації транспортного засобу, вважається такою, що завдана джерелом підвищеної небезпеки. Правила відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, а також внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки передбачені ст.ст. 1187, 1188 ЦК (докладніше див. коментар до згаданих статей Кодексу). При вирішенні суперечок за вказаною категорією справ суд (суддя) повинен керуватися, зокрема Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 р.

Оскільки згідно зі ст. 803 ЦК, Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 р., інших нормативно-правових актів цивільна відповідальність володільця транспортного засобу підлягає обов´язковому страхуванню, то при відшкодуванні завданої ним шкоди наймач у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди зобов´язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК).