1. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1)  наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов´язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до загального правила однобічна відмова від виконання зобов´язання й однобічна зміна його умов не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом. За зобов´язаннями, пов´язаними з підприємницькою діяльністю, вилучення з цього правила можуть бути встановлені і договором.

Стаття, що коментується, належить до норм, що наділяють одну зі сторін правом вимагати (за певних умов) дострокового розірвання договору. Це право може бути реалізоване через суд. При розгляді відповідного позову суд перевіряє наявність однієї чи кількох обставин, що дають орендодавцю право на розірвання договору, і при встановленні їх задовольняє позов. У статті, що коментується, перераховані чотири підстави, що дозволяють орендодавцю вимагати дострокового розірвання договору:

-  наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

-  наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

-  наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов´язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Варто звернути увагу на те, що цей перелік не може бути скорочений за згодою сторін. У той же час у договорі можуть бути передбачені й інші, додаткові підстави, але вони в усякому разі повинні бути пов´язані з істотними порушеннями зобов´язань з боку орендаря.

Істотним визнається порушення зобов´язання однієї зі сторін, що тягне для іншої сторони такий збиток, що вона в значній мірі позбавляється того, на що була вправі розраховувати при укладені договору (ч.2 ст. 651 ЦК).