1.  Наймач зобов´язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.

2.  Витрати, пов´язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Відповідно до статті, що коментується, наймач повинен здійснювати всі необхідні заходи для підтримування транспортного засобу у належному технічному стані. До таких заходів належать технічне обслуговування та ремонт (як капітальний, так і поточний, якщо інше не вказано у самому договорі) як самого транспортного засобу, так і його складових частин з метою підтримання їх у належному робочому стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик. Відносини щодо технічного обслуговування (ТО) та ремонту транспортних засобів мають певну законодавчу базу. Так, підтримка автомобільних транспортних засобів у належному стані має здійснюватися відповідно до Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтранса України від ЗО березня 1998 р. Окрім того, з метою державного контролю за технічним станом автомобіля володільці вказаних транспортних засобів (до кола яких належить і наймач), повинні проходити періодичне технічний огляд, регламентований Правилами проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. Без талону про проходження технічного огляду експлуатація транспортного засобу заборонена. Особи, які порушують це правило, несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст.ст. 121, 126, 128 КпАП.

Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, всі витрати, пов´язані з експлуатацією транспортного засобу, несе наймач.

Стосовно автомобільних транспортних засобів до таких витрат наймача можна віднести: витрати на пально-мастильні матеріали та парковку; на ТО і ремонт; на страхування цивільної відповідальності володільців транспортних засобів (див. ст. 802 ЦК та коментар до неї); інші витрати.

Порядок віднесення витрат наймача, пов´язаних з орендованим ним транспортним засобом, на валові витрати (у випадку, коли наймач е юридичною особою) регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22 травня 1997 р.

Окремо законодавець встановлює, що у склад витрат, які несе наймач, входить також сплата податків та інших платежів, що виникає із факту володіння та (або) експлуатації транспортного засобу.

Згідно з діючим законодавством на наймача покладений обов´язок проводити сплату податку з володільців транспортних засобів, а також збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Порядок сплати податку з володільців транспортних засобів регулюється Законом України «Про податок з володільців транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» від 18 лютого 1997 р. Порядок розрахунку та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища закріплений у Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р., а також в Інструкції про порядок розрахунку та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПАУ від 19 липня 1999 р.

Підкреслимо, що норма, яка встановлює обов´язковість сплати податків та зборів у зв´язку із експлуатацією транспортного засобу не має характеру диспозитивності. Тому, якщо раніше сторони за власним розсудом вирішували, хто буде платником, наприклад, податку із володільців транспортних засобів (ст. 6 вказаного Закону) — наймодавець чи наймач, тепер платником таких податків (зборів, інших обов´язкових платежів) завжди виступатиме наймач.