Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 787. Договір прокату

1. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов´язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

2.  Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

3. Договір прокату є публічним договором.

Договір прокату є різновидом договору найму. Виділення його в особливий вид зумовлене специфікою, пов´язаною з цілями цього договору, складом його учасників і колом орендованих об´єктів. Як наймодавці за договором прокату виступають організації, для яких здача майна у найм є постійною підприємницькою діяльністю (у більшості випадків — це спеціалізовані служби прокату). Крім ЦК надання послуг прокату регулюється Законами України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р., «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р., «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р., Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 р.), а також Порядком надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового та господарського вжитку, який затверджений наказом Українського союзу об´єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 р. (далі -- Порядок). Цей Порядок визначає єдиний механізм і єдині на території України умови та вимоги видачі, користування і повернення предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, які є власністю суб´єктів підприємницької діяльності (наймодавців) і перебувають на території України, у тимчасове користування громадянам (наймачам) через мережу підрозділів прокату: пунктів (підприємств, організацій) прокату, будинків побутових послуг, комплексних приймальних пунктів. Договір прокату є договором приєднання, тобто його умови встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, і може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Про загальні особливості такого договору див. ст. 634 ЦК та коментар до неї.

Надання у тимчасове користування громадянам предметів прокату оформляється договором (замовленням-зобов´язанням) за формою ПО-П1, яка затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 29 вересня 1995 р., зі змінами, внесеними наказом Укрсоюзсервісу від 3 вересня 1998 р. та зареєстрованими Мінюстом України 18 вересня 1998 р. за № 581/3021.

Договір прокату належить до категорії публічних договорів. Згідно зі ст. 633 ЦК публічним визнається договір, що укладається комерційною організацією, що спеціалізується на продажі товарів, виконанні робіт або наданні послуг широкому колу споживачів, що у силу характеру своєї діяльності зобов´язана їх надавати будь-якій зацікавленій особі. У цьому зв´язку організація-наймодавець не вправі, при наявності можливості, не надати відповідні речі в користування, відмовляти будь-кому в укладені договору, не повинна віддавати перевагу одній особі перед іншою, у тому числі при визначенні розмірів плати за користування предметами прокату й інших умов (вони для всіх користувачів мають бути однаковими). Винятком є лише випадки, коли законом чи іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. При необґрунтованій відмові комерційної організації від укладення публічного договору споживач (майбутній наймач) вправі звернутися в суд з позовом про відшкодування збитків. Фізичні особи захищають свої права в загальних судах, а юридичні — в арбітражних. За договором прокату наймач одержує майно не у власність, а лише в тимчасове користування. Такою ознакою цей договір відрізняється від договорів купівлі-продажу, міни, за якими покупець майна стає його власником. Оскільки наймач є лише тимчасовим користувачем майна, після закінчення терміну договору чи у випадку його дострокового розірвання він зобов´язаний повернути взяте у найм майно наймодавцю у справному вигляді (див. ст. 758 ЦК та коментар до неї).