Важливу роль у регулюванні відносин з відшкодування шкоди, що ви­никає у зв’язку із захистом прав споживачів, відіграє Закон України «Про за­хист прав споживачів» (далі - Закон). Відповідно до ст. 4 Закону, споживачі підчас придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікова­ною продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та мо­ральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Заподіяння шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) створює позадоговірне зобов’язання між заподіювачем шкоди та потерпілим. На правову природу зобов’язання, яке виникає, не впливає той факт, що запо­діювані шкоди можуть перебувати у договірних відносинах (наприклад, за договором купівлі-продажу, найму, підряду, перевезення, тощо).

Суб ´єктами права вимоги у цій групі зобов’язань можуть бути як без­посередні покупці товару, замовники робіт (послуг), так і сторонні особи, до яких товар, результати виконання робіт (послуг) перейшли на належних правових підставах (члени родини потерпілого, сусіди тощо). У ролі потер­тих можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Право на відшкодування завданої шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) належить кожному потерпілому незалежно від того, чи пе­ребував він у договірніх відносинах з виготовлювачем, продавцем товару, виконавцем робіт (послуг), і зберігається протягом встановленого строку придатності, а якщо його не встановлено, - протягом десяти років з часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги). Проте шкода, завдана споживачеві будь-якими діями третіх осіб, підлягає відшкодуванню на за­гальних підставах, а не підставі закону.

Суб’єктами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недоліків шварів, є:

І - продавець - це суб’єкт господарювання, який згідно з договором ре­алізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;

- виробник товару - суб’єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на у па- ювці чи супровідних документах, що разом з товаром передають, ся споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або іштпш елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання- або імпортує товар;

•  виконавець - суб’єкт господарювання, який виконує роботи або на­дає послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 1209 ЦК України, умовами відповідальності по даному

виду делікту є:

1.  наявність шкоди - збитків, завданих майну фізичної або юриднч. ної особи внаслідок його пошкодження, знищення, псування або особі - внаслідок втрати заробітку через каліцтво, інше ушкодження здоров’я або утримання внаслідок смерті годувальника;
2.  протиправна поведінка може полягати:

•  у порушенні вимог щодо якості товарів, робіт (послуг), тобто вна­слідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших не­доліків товарів, робіт (послуг). Конструктивні недоліки - це недо­ліки, які містяться в самих виробах і новизні, на підставі чого то­вар було вироблено. Рецептурні недоліки спричинені порушенням об’єму співвідношення тих чи інших компонентів виробу. Технічні недоліки - це недоліки, що призвели до порушення технології ви­робництва.
•  у наданні недостовірної або недостатньої інформації про товари, ро­боти (послуги).

1.  причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою.

На відміну від загальних правил ст. 1166 ЦК України, де суб’єктивною підставою відповідальності є наявність вини особи, яка завдала шкоди, то за даних обставин відповідальність настає незалежно від її вини.

Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підля­гає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків при­датності товару, роботи (послуга), а якщо вони не встановлені, — протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання по­слуги).

Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), також під­лягає відшкодуванню якщо:

•  на порушення вимог закону не встановлено строку придатності то­вару, роботи (послуга);
•  особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Строк придатності товару - строк (термін), визначений нормативно- правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протя­гом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуата­ції чи споживання продукції її якісні показніші і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Віфобник (продавець, виконавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що:

•  шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потер­пілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт послуг) (ч. 2 ст. 1209 ЦК України);
•  не вводив продукцію в обіг;
•  дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства або виконання обов’язкових для нього приписів орга­нів державної влади.

Не звільняється від відповідальності:

•  виконавець - з тих підстав, що рівень його наукових і технічних знань не дав йому змога виявити особливі властивості речі, прийня­тої ним від споживача для виконання роботи або надання послуга;

-         продавець - у разі неотримання шім від виробника (імпортера) від­повідної інформації про товар.