Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона вна­слідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. (ст. 39 ЦК України).

Наявність у фізичної особи стійкого психічного розладу тягне за собою нездатність усвідомлювати нею значення своїх дій та (або) керувати ними оскільки в неї відсутні такі психічні якості, ж воля та віша. У результаті цього, особа, яка визнана у відповідності з цивільно-процесуальним законо­давством недієздатною, втрачає деліктоздатність, тобто здатність відповіда­ти за свої вчинки та завдану шкоду.

Визнання фізичної особи недієздатною за рішенням суду призводить до того, що відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, покладаєть­ся на осіб, зобов’язаних здійснювати за нею нагляд.

Отже, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною осо­бою, несе її опікун (ст. 41 ЦК України).

Відповідно до ст. 1184 ЦК України шкода, завдана недієздатною фізич­ною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов´язаний здійснювати нагляд за нею. Відповідальність зазначених осіб настає за умо­ви, що вони не доведуть, що шкода завдана не з їхньої вини.

Крім цього, обов’язок вищевказаних осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її ци­вільної дієздатності. Адже поновлення цивільної дієздатності фізичної ос. не буде підставою для заміни боржника в деліктному зобов’язанні, оскіпь шкоду було завдано в момент, коли ця особа вважалася недієздатною.

Особи, які відшкодували шкоду, завдану недієздатною фізичною о- бою, не мають права звернутися з регресною вимогою до безпосередньогс заподіювача цієї шкоди.

Цивільне законодавство визначає, що з метою захисту інтересів потер­пілого, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди за рахунок недієздатної фізичної особи за наявності таких обставин: смерть опікуна або відсутність у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди; на­явність такого майна в недієздатної особи; відшкодування шкоди за рахунок недієздатного заподіювана шкоди не погіршує його майнового стану. Вказа­не відшкодування за рахунок саме недієздатної особи можливе лише у ви­падках, коли шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.

Для захисту інтересів потерпілого суд може постановити рішення про відшкодування шкоди за рахунок майна недієздатної особи за наявності наступних обставин:

•  смерть опікуна недієздатної особи, яка завдала шкоди або відсут­ність у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди;
•  наявність достатнього для відшкодування шкоди майна в недієздат­ної особи;
•  шкода, що має бути відшкодована, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого (ч. 2 ст. 1184 ЦК України).

З позовом до суду можуть звернутися як потерпілий, так і опікун. Суд має право з урахуванням конкретних обставин покласти обов’язок відшко­дувати шкоду частково або в повному обсязі за рахунок майна недієздатного заподіювана шкоди.