91. Поняття та види недоговірних зобов’язань

Недоговірні зобов’язання регулює підрозділ 2 розділу Ш книги п’ятої ЦК України.

У більшості випадків цивільно-правові зобов’язання виникають із дого­ворів. Назва «недоговірні зобов’язання» підкреслює те, що вони виникли не з договорів чи іншого будь-якого правочішу, а саме з односторонньої дії якої- яебудь особи. Підставою для їх виникнення може бути односторонній право- чин або інше майнове надання однієї сторони іншій. Одностороння дія, з якої виникло подібне зобов’язання, за характером повинна бути правомірною. Ь недозволеної дії виникає інший вид недоговірних зобов’язань — заподіяння шкоди (деліктні зобов’язання). Таким чином, недоговірні зобов’язання - це зобов’язання, які виникають за відсутності укладеного між сторонами договору, в силу певних юридичних фактів.

Недоговірні зобов’язання поділяються на види за характером підстави їх виникнення на:

  1.  недоговірні зобов’язання, що виникають з правомірних дій:

-         зобов’язання, що виникають із публічної обіцянки винагороди (без оголошення конкурсу та за результатами конкурсу);

-         зобов’язання, що виникають із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;

-         зобов’язання, що виникають із рятування здоров’я та життя фізич­ної особи, майна фізичної або юридичної особи.

  1.  недоговірні зобов’язання, що виникають з неправомірних дій:

-         зобов’язання, що виникають із заподіяння шкоди (деліктні зобов’язання);

-         зобов’язання з набуття або збереження майна без достатньої право­вої підстави;

-         зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи).

Одним із основних видів недоговірних зобов’язань є зобов’язання з відшкодування шкоди (деліктні зобов’язання) - це зобов’язання, у яких потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від заподіювана шкоди (боржника) повного відшкодування протиправно заподіяної шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.

Система деліктних зобов’язань побудована на поєднанні загального де­лікту із спеціальним. Склад загального делікту - заподіяна шкода відшкодо­вується особою, яка її заподіяла (ст. 1166 ЦК України).

До основних видів спеціальних деліктів відносяться:

-         шкода, заподіяна представниками і працівниками юридичної осо­би (працівником при виконанні ним трудових обов’язків, посадо-
 

 

 
212                                                                                                                                                                                                                                      БРАТЕЛЬ О.Г., ПИЛИПЕНКО с ^

  ■ 1 1

вою особою органів державної влади або органом місцевого са- моврядування, незаконними діями представншсів правоохоронних органів);

  •  ртупда, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки;
  •  шкода, заподіяна особами з пороками волі (малолітніми, неповно­літніми, недієздатними, особами, які не розуміли значення своїх дій);
  •  шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смер­тю потерпілого;
  •  шкода, заподіяна правомірними діями (у стані необхідної оборони та крайньої необхідності);
  •  відшкодування моральної шкоди;
  •  шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт(послуг).