Цей вид деліктної відповідальності передбачений ст. 1176 ЦК Укра­їни. Додаткове регулювання цього виду деліктних зобов’язань здійсню­ється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 р. (далі - Закон про порядок відшкоду­вання шкоди).

У даному виді делікту суб’єктом заподіяння шкоди є правоохоронні та судові органи, до яких за ЦК України належать:

-         органи дізнання (міліція, податкова міліція, органи безпеки, митні органи, органи державного пожежного нагляду, тощо);

-         органи попереднього (досудового) слідства (слідчі прокуратури, слідчі ОВС, слідчі податкової міліції, слідчі органів безпеки);

•  органи прокуратури;
•  органи суду - органи, на які покладено здійснення функцій право- судця.

Згідно зч. 1 ст. 1176 ЦК України та відповідно до положень Закону про порядок відшкодування шкоди, відшкодування відбувається за наявності та- кихумов:

•  незаконного засудження;
•  незаконного притягнення як обвинуваченого;
•  незаконного затримання;

-         незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вар­тою або підписки про невиїзд;

-         незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки;

•  незаконного накладення арешту на майно;

-         незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесу­альних дій, що обмежують права громадян;

-         незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт;

•  незаконної конфіскації майна;
•  незаконного накладення штрафу;
•  незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Шкода, завдана фізичній особі внаслідок зазначених протиправних ді­янь, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини по­садових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слід­ства, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди виникає у випадках:

1.  постановления виправдувального вироку суду;
2.  встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на до­даткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту:

-   незаконного притягнення як обвинуваченого;

-   незаконного взяття і тримання під вартою;

-   незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгля­ду кримінальної справи обшуку, виїмки;

-   незаконного накладення арешту на майно;

-   незаконного відсторонення від роботи (посади);

-   інших процесуальних дій, що обмежу шгь чи порушують права та свободи громадян;

-   незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

1.  закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсут­ністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинува­ченого у вчиненні злочину;
2.  відмови в порушенні кримінальної справи або закриття криміналь­ної справи;
3.  закриття справи про адміністративне правопорушення.

Фізична особа втрачає право на відшкодування шкоди у випадку:

•  закриття кримінальної справи на підстав закону про амністію (ч З ст. 1176 ЦК України);
•  закриття кримінальної справи на підставі акта помилування (ч. З ст. 1176 ЦК України);
•  здійснення у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду самообмови, що перешкоджала з’ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному при­тягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосу­ванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адмі­ністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч. 4 ст. 1176 ЦК України).

Відповідно до ст. З Закону про порядок відшкодування шкоди фізичній особі, відшкодовуються (повертаються):

•  заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок неза­конних дій;
•  майно (у тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарсько­го товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфіско­ване або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізна­ння чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
•  штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
•  суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги;
•  моральна шкода.

Відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бю­джету. Розмір сум визначається з урахуванням заробітку, не одержаного гро­мадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кри­мінального покарання чи виправних робіт ж адміністративного стягнення.

Майно повертається в натурі, а в разі неможливості цього зробити його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно.

Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв’язку з незаконним за­судженням або відсторонений від посади у зв’язну з незаконним притягнен­ням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього - йому має бути надано держав­ною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається іромадянинові не пізніше місячного терміну з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправ­дувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кри­
 

 
мінальної справи за відсутніспо події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого в його вчиненні.

Місцеві органи влади і самоврядування протягом місяця з дня звернем ня повертають громадянинові, який втратив право користування житло­вим приміщенням внаслідок незаконного засудження, жиле приміщення, яке він займав раніше, а якщо воно не збереглося в наїурі, то протягом шести місяців з дня звернення громадянина позачергово надають йому в тому ж населеному пункті рівноцінне впорядковане жиле приміщення з урахував- ням складу сім’ї та діючих норм житлової площі (ст. 9 Закону про порядок відшкодування шкоди).

Якщо громадянин у зв’язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, то йому поновлю- ються звання і повергаються нагороди (ст. 10 Закону про порядок відшкоду. вання шкоди).

Відшкодування моральної шкоди провадиться в разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру за­робітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (сг. 13 Закону про порядок відшкодування шкоди).

Особливий порядок відшкодування шкоди закріплений відносно шко­ди, завданої фізичній або юридичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення в цивільній справі (ч. 5 ст. 1176 ЦК України). Для на­стання відповідальності в цьому випадку необхідно встановити в діях суд­ді (суддів), які вплинули на постановления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Тобто обов’язковою підставою деліктної відповідальності є наявність вини.