Неповнолітні особи (особи у віці від 14 до 18 років) визнаються по­вністю делікгоздатними, а отже такими, що можуть самостійно у повному обсязі нести покладену на них відповідальність. Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього за завдану ним шкоду має виняток - обов ´язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповноліт­ньої особи майна, достатнього для відшкодування. їхня відповідальність має додатковий (субсидіарний) характер.

Субсидіарність даної відповідальності полягає в тому, що:

-         основна вимога про відшкодування завданої шкоди пред’являється до неповнолітнього;

•  додаткова вимога пред’являється до батьків (усиновлювачів) або пі­клувальника неповнолітнього-лише у разі відсутності у неповно­літнього майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди. Ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повно­му обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.
 

 
Самостійний дохід неповнолітнього може складатися із заробітної пла­ти, При постійній чи тимчасовій роботі, що регулюсться положеннями тру­дового законодавства, доходу від підприємницької діяльності, відсотків від акцій, аліментів, пенсії у разі втрати годувальника.

Власними коштами неповнолітнього можуть бути копгги на вкладах у банки, подаровані йому чи отримані у спадок.

Власне майно неповнолітнього - це те майно, власником якого є не­повнолітній (куплене ним, подароване чи заліплене йому у спадок), в тому числі майно, що перебуває у спільній власності.

Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здій­снює щодо неї функції піклувальника, то цей заклад зобов’язаний відшко­дувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини (ч. 2 ст. 1179 ЦК України).

Протиправність поведінки вказаних осіб (батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітнього функції піклувальника,) полягає у тому, що вони неналежно виконали по­кладений на них обов ´язок виховання та нагляду за неповнолітнім.

Вина батьків (усиновлювачів), піклувальників та закладу, що виконує функції піклувальника, за неналежне виховання та нагляд за неповнолітнім презюмується, тобто воші будуть відповідати за завдану неповнолітнім шко­ду, якщо не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Згідно з ч. З ст. 1179 ЦК України, обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої осо­би функції піїслувальника, відшкодувати шкоду припиняється:

•  після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття;

-        коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достат­нього для відшкодування шкоди.

Шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на за­гальних підставах (ч. 1 ст. 1180 ЦК України). Підстави набуття повної ци­вільної дієздатності закріплені ст. 35 ЦК України. Вона може бути надана фізичнії! особі:

•  яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;

-        яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяль­ністю;

•  неповнолітнії! особі, яка записана матір’ю або батьком дитини.

Для набуття повної дієздатності необхідна наявність письмової згоди

батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі її відсутності - рішення суду про надання такого права

Відповідно до ч. 2 ст. 1180 ЦК України у разі відсутності у неповноліт­ньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, вона відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або ігіклуваль- ннком, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Тобто, якщо неповно­літнім набуто повну цивільну дієздатність без згоди батьків (усиновлюва- чів), піклувальника, а на підставі рішення суду, то останні звільняються від обов’язку відшкодувати завданої шкоди.

Обов´язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

Певні особливості має відшкодування шкоди, завданої кількома неповно­літніми особами (ст. 1182 ЦК України). Так, шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в заклад який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, то цей заклад від’ шкодовує завдану шкоду в частці, яка визначається за рішенням суду.