Важливім різновидом деліктних зобов’язань є завдання шкоди життю фізичної особи, тобто заподіяння смерті потерпілому.

Специфіка цього делікту полягає в тому, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають:

-        непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання;

•  дитина потерпілого; народжена після його смерті.

За ч. 1 ст. 1200 ЦК України шкода відшкодовується:

1)    дитині — до досягнення нею 18 років (учню, студенту — до закін­чення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років);
 

1.  чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсій­ного віку, встановленого законом, — довічно,
2.  інвалідам — на строк їхньої інвалідності;
3.  одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншо­му членові сім´ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, вну­ками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;
4.  інииш непрацездатнім особам, які були на утриманні потерпіло­го, - протягом п’яти років після його смерті.

Шкода зазначеним особам відшкодовується у розмірі середньомісячно­го заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, що припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що на­лежали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогіч­ні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, пікова відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Окрім розміру середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого, осо­би, яким завдано шкоди смертю годувальника, мають право вимагати:

•  відшкодування моральної шкоди, пов’язаної зі смертю годувальни­ка (ст 1168 ЦК України). Моральна шкода відшкодовується ліпне її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновле­ним), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
•  витрат на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника - особі, яка зробила ці витрати (ст. 1201 ЦК України). Зазначені ви­трати не зараховуються до суми відшкодування шкоди і відшкодо­вуються окремо.

У разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та відшко­дування витрат на поховання вина потерпілого не враховується (ч. З ст. 1193 ЦК України).

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають пра­во на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає по­дальшому перерахункові, крім випадків:

•  народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті году­вальника;
•  призначення (припинення) виплати відшкодування особам, які здій­снюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого (ч 4 ст. 1200 ЦК України).

Також розмір відшкодування шкоди може бути збільшений на підставі рішення суду (ст. 1208 ЦК України) у випадках:

•  підвищення вартості життя;
•  збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі рішення суду розмір відшкодування шкоди може бути зменшений у разі:

•  завдання шкоди фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК України);
•  припинення виплати відшкодування особам, які здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Згідно зч. 1 ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої смер­тю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. Однак, за наяв­ності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.