2.2 Особливості умов просування по військовій службі
Сторінки матеріалу:
Незважаючи на те, що просування по військовій службі є періодом динамічним, існують підстави (юридичні факти), наявність яких не дозволяють військовослужбовцеві робити кар'єру у певний період часу. Такими юридичними фактами є:
- наявність у військовослужбовця дисциплінарного стягнення (крім усного);
- порушення проти військовослужбовця кримінальної справи;
- проведення щодо військовослужбовця службового розслідування за фактами порушення військової дисципліни;
- відсутність вакантної посади;
- час відбування покарання на гауптвахті.
Одним із видів підвищення по службі є присвоєння військовослужбовцям військових звань. Чергові військові звання присвоюються, як правило, послідовно, за наявності позитивної характеристики та відповідності військовим званням, передбаченим штатними посадами, які займають військовослужбовці, за умови закінчення встановленого строку вислуги у попередніх військових званнях.
Військовослужбовці виконують завдання і здійснюють функції держави, проте їхня участь і роль у цьому процесі неоднакові. Вони залежать від характеру повноважень, які, в свою чергу, залежать від їхнього службового становища. Службове становище визначається військовим званням, яке присвоюється кожному військовослужбовцю, та його посадою і які визначають, насамперед, старшинство у взаємовідносинах між військовослужбовцями. Військове звання - це:
по-перше, спеціальне звання, яке дає його власнику право займати певні військові посади. Воно належить військовослужбовцю і пов'язує його з державою протягом усього періоду проходження військової служби;
по-друге, військове звання виступає гарантом стабільності військової служби. У разі ліквідації військової посади військовослужбовець не повинен звільнятися, він має право зайняти іншу військову посаду. Таким чином, військове звання служить своєрідним захистом для військовослужбовця від змін в адміністративному житті - ліквідації посади, зміни її статусу тощо.
Значення військових звань полягає у тому, що вони вказують на посади, які займають військовослужбовці, рівень їхньої кваліфікації і досвіду, належність до певної групи військовослужбовців. Вони повинні відповідати рівню професійної підготовки військовослужбовців. У свою чергу, кожній військовій посаді встановлюються кваліфікаційні вимоги, яким має відповідати військовослужбовець, що займає цю посаду, та конкретне військове звання. Перелік військових звань встановлено чинним законодавством.
Військові звання забезпечують необхідну чіткість, визначеність у взаємовідносинах між військовослужбовцями. Без військових звань не можуть бути належним чином забезпечені субординація, чіткий порядок в наданні і виконанні розпоряджень, у втіленні в життя єдиної волі командування. Основне призначення військових звань полягає в тому, щоб забезпечити відносини влади та підпорядкованості у взаємовідносинах між військовослужбовцями. Це виявляється в тому, що начальники за військовим званням мають право віддавати підлеглим накази та перевіряти їх виконання; старші за званням зобов'язані вимагати від молодших дотримання ними військової дисципліни, правил поведінки та військової чемності; молодші за званням повинні виконувати вимоги старших. Військове звання вказує на службовий стаж та службове становище військовослужбовця.
В залежності від військового звання військовослужбовців можна поділити на наступні види:
- рядовий склад;
- сержантський і старшинський склад;
- склад прапорщиків і мічманів;
- офіцерський склад, який, у свою чергу, поділяється на молодший, старший і вищий склад. Крім того, військові звання поділяються на два підвиди: армійські і корабельні.
Присвоєння і позбавлення військових звань, а також пониження і поновлення у військовому званні здійснюються в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Вони присвоюються персонально кожному військовослужбовцеві у відповідності до його службового становища, військової і спеціальної підготовки, професійно-ділових якостей, організаторських здібностей, досвіду служби, посади, яку він займає, та інших умов.
Порядок присвоєння військових звань військовослужбовцям можна розглядати в залежності від порядку вступу на військову службу та категорії військовослужбовців.
Так, первинним військовим званням є звання "рядовий", яке присвоюється, як правило, наказом військового комісара призваним на строкову військову службу громадянам у день прибуття до військового комісаріату для відправлення їх у військову частину. Призваним для проходження військової служби у Службі безпеки України та жінкам, які вступають на військову службу за контрактом, це військове звання присвоюється при зарахуванні їх до списків особового складу військової частини. Якщо в подальшому військовослужбовцю, який має військове звання "рядовий", необхідно присвоїти військове звання "матрос", це здійснюється наказом командира військової частини при призначенні його на посаду, якою це передбачено. Курсантам вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки, після зарахування на навчання присвоюється військове звання "рядовий (матрос)", а хто мав відповідне військове звання - то воно зберігається за ними.
Для присвоєння військового звання "прапорщик" ("мічман") військовослужбовцям, військовозобов'язаним і жінкам, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень не нижчий ніж "молодший спеціаліст" за профілем, спорідненим з відповідною військовою спеціальністю, у військових частинах оформлюються подання до присвоєння чергового військового звання, які направляються за підпорядкованістю на вирішення командирів (начальників), що мають право присвоювати ці військові звання. Присвоєння військового звання "прапорщик" ("мічман") особам, які успішно закінчили школи прапорщиків (мічманів), навчальні центри та навчальні підрозділи з підготовки прапорщиків (мічманів), проводять наказами посадових осіб, яким підпорядкований військовий навчальний заклад (відповідно).
Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється прапорщикам (мічманам), які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, призначені на посади офіцерського складу, склали встановлені іспити за основними предметами командирської підготовки офіцерського складу в період проведення підсумкових (контрольних) перевірок за період навчання, успішно виконують службові обов'язки за цими посадами. Військове звання "лейтенант" присвоюється випускникам вищих військових навчальних закладів. Присвоюються вони наказами Міністра оборони України та іншими керівниками центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких функціонують відповідні військові формування.
Для військовослужбовців, в залежності від того, до якого складу вони належать, встановлені певні строки перебування у військовому званні, які не є перманентними, тобто безперервними. Якщо військовослужбовці були засуджені до покарання у вигляді арешту, до службового обмеження, до обмеження волі, були звільнені від відбування покарання з випробовуванням і при цьому були залишені на військовій службі, час відбування покарання до строку вислуги у військовому званні не зараховується. Тобто в цьому випадку діє механізм призупинення дії строку вислуги у військовому званні. Військовослужбовці можуть бути позбавлені військових звань, а також понижені та поновлені в них у порядку та на підставах, передбачених відповідними нормами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Зазначимо, що Дисциплінарний статут Збройних Сил України має певні розбіжності щодо порядку застосування його положень. Так, при застосуванні норм підпункту "ж" пункту 68 Статуту щодо позбавлення осіб офіцерського складу військового звання, немає ясності щодо статусу, якого набуває офіцер після застосування до нього цього стягнення. На нашу думку, є недоцільним взагалі існування цієї норми. Це обумовлене тим, що чинним законодавством не визначено виду дисциплінарного проступку, за вчинення якого може застосовуватися таке сурове стягнення, що може призвести до неадекватного його застосування. Існування цієї норми є рудиментом нашого минулого і не відповідає демократичним змінам, що відбуваються в українському суспільстві. Державний службовець може бути позбавлений відповідного рангу лише за вироком суду.
Проте стан, в якому перебуває той чи інший військовослужбовець після накладення на нього зазначеного вище стягнення, не є сталим. Особи, які були позбавлені офіцерських військових звань, можуть бути в них поновлені у порядку, визначеному законодавством.
В інституті просування по військовій службі доцільно виділити такий його елемент, який є особливістю військової служби, як виконання обов'язків військової служби. Це поняття набуває важливого значення при вирішенні визначення розміру соціальних виплат за втрату військовослужбовцем працездатності; встановлення військовослужбовцю виду інвалідності тощо. Згідно з законом, випадками, коли військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, є:
- на шляху прямування на службу або із служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
- на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи і перерви, установлені розпорядком (розкладом занять);
- поза військовою частиною, якщо перебування там відповідало обов'язкам військовослужбовця або він був направлений туди за наказом відповідного командира (начальника);
- при виконанні державних або громадських обов'язків, якщо навіть ці обов'язки і не були пов'язані з військовою службою;
- при виконанні обов'язку по врятуванню людського життя, охороні державної, комунальної власності і приватної власності, підтриманню військової дисципліни та охороні правопорядку.
Військовослужбовці проходять службу і просуваються по ній не лише у військових частинах. За їх згодою вони можуть бути відряджені до органів виконавчої влади, підприємств і організацій, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, із залишенням на військовій службі. Перелік посад у цих органах та установах, які можуть бути заміщені військовослужбовцями, для вищого офіцерського складу затверджується Президентом України, для інших військовослужбовців - Кабінетом Міністрів України. Після повернення цей військовослужбовець призначається на посаду, з якої він був відряджений, або на рівну посаду.