Для заміщення вакантних посад, просування по службі та направлення військовослужбовців на навчання у військових частинах та органах військового управління створюється відповідний резерв кандидатів. Резерв створюється з метою  формування професійно підготовленого, насамперед, офіцерського корпусу, збереження та зростання їх інтелектуального потенціалу.  Кадровий резерв - це військовослужбовці, які мають відповідні знання, досвід, компетенцію, особисті якості та спроможні при певній додаткові підготовці досягти кваліфікаційних вимог, що ставляться перед особами, які призначаються на відповідні посади[191]. Він формується з військовослужбовців, рекомендованих атестаційною комісією за їхньою згодою, та затверджується наказом командира (начальника). Перебування військовослужбовця в кадровому резерві може припинитися з його ініціативи, вмотивованої пропозицією командира або рішенням атестаційної комісії.

Основним змістом роботи з резервом є: управління кар'єрою військовослужбовців, насамперед, офіцерського складу; системна ротація офіцерів на командних,  штабних, адміністративних, інженерно-технічних та інших  посадах з визначенням  строку  перебування  на  кожній з них з метою набуття практичного досвіду в органах управління різних ланок згідно з переліком посад офіцерського складу та  граничних  строків перебування на них; постійне, всебічне та цілеспрямоване вивчення осіб офіцерського складу, перспектив  подальшого  проходження  ними військової  служби з урахуванням їх морально-етичних, професійних, ділових, особистих якостей та досвіду практичної роботи; своєчасне прийняття рішень щодо осіб офіцерського складу, які підвищили  кваліфікацію  на  відповідних  курсах і за результатами атестування  рекомендовані  для  призначення  на  вищу  посаду або направлення на навчання; об'єктивний  відбір  перспективних  осіб  офіцерського складу кандидатами  на  навчання;  залучення до викладацької та наукової роботи осіб офіцерського  складу, які мають значний досвід військової служби і здатні до науково-педагогічної та наукової діяльності; планова заміна осіб офіцерського складу, які проходять службу в місцевостях з установленими строками служби.

Важливе значення в практичній діяльності військовослужбовців посідає їх атестація[95; 221]. У вузькому розумінні цього слова атестація проводиться з метою: забезпечення правильного добору та об'єктивного відбору  кандидатів на військову службу за контрактом; розстановки, виховання, вдосконалення підготовки військовослужбовців; визначення об'єктивної і  принципової  оцінки професійної підготовки, ділових та морально-психологічних якостей кожного кандидата і військовослужбовця за контрактом; визначення  відповідності займаній посаді та перспектив службового використання військовослужбовців за контрактом; вдосконалення роботи з військовослужбовцями за контрактом щодо їх загальновійськової та професійної підготовки, а також виховання; створення резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання тощо.

У широкому розумінні атестування має вирішувати наступні основні завдання: дотримання на практиці принципів військової служби; забезпечення законності в системі функціонування військової служби; застосування до військовослужбовців заходів відповідальності та стимулювання з метою підвищення їхньої дисципліни та відповідальності за виконання дорученої справи;  підтримання стабільності військової служби; стимулювання підвищення кваліфікації та професіоналізму військовослужбовців; попередження і боротьба з правопорушеннями та корупцією в системі військової служби тощо.

З цією метою у військових частинах та органах управління створюються постійно діючі атестаційні комісії, які здійснюють свою роботу на підставі перспективного плану  та  поточних  завдань.

Атестування військовослужбовців - це діяльність, у процесі якої атестаційна комісія в рамках науково встановленої процедури, з метою виявлення рівня відповідності військовослужбовця займаній посаді, проводить оцінку його ділових, особистих та моральних якостей, процесу і підсумків його службової діяльності, наслідками якої є висновки та рекомендації атестаційної комісії щодо поліпшення служби як військовослужбовця, що атестується, так і військової частини в цілому. Інститут атестації є традиційним для більшості армій світу.

Атестування військовослужбовців за контрактом проводиться у разі: закінчення строку контракту (не пізніше як за три місяці); підвищення або пониження на посаді; звільнення з військової служби через службову невідповідність; відрядження до інших міністерств і відомств; через чотири роки виконання обов'язків на одній посаді; подання для нагородження державними нагородами; направлення на навчання в навчальні заклади; у зв'язку  із  скороченням  штатів або організаційними заходами, якщо неможливо використовувати  військовослужбовця на військовій службі за контрактом.

Військовослужбовці за контрактом атестуються їх прямими начальниками, які несуть особисту відповідальність за  об'єктивність атестацій та обґрунтованість викладених у них висновків і рекомендацій. Атестації з висновком про невідповідність займаній посаді, а також у яких відзначаються суттєві недоліки військовослужбовців, розглядаються атестаційною комісією в їхній присутності. За результатами атестації військовослужбовцеві дається одна із наступних оцінок: займаній  посаді  відповідає, гідний висунення на вищу посаду (вказується конкретно на яку посаду); про  направлення на  навчання, підготовку або перепідготовку; про переміщення по службі з  вищої посади  на  нижчу,  а також на рівнозначну посаду з меншим обсягом роботи; про звільнення з військової служби.

Критерій оцінки при атестуванні - вимоги, що висуваються до військовослужбовця, який атестується, щодо займаної ним посади, а також конкретизація ділових і особистих якостей, які необхідні для ефективного виконання ним своїх посадових обов'язків. Об'єктивні, точні та науково обґрунтовані критерії - основа для створення методів повної та всебічної оцінки військовослужбовців, які атестуються. Від прийнятого способу оцінки залежить якість аналізу інформації про військовослужбовця, який атестується.

З теоретико-правової точки зору інститут атестування військовослужбовців  містить норми, які регулюють відносини в процесі проходження військової служби. Як правило, в кожному конкретному випадку порядок проходження і просування військовослужбовців по службі здійснюється з урахуванням результатів оцінки ділових, особистих, моральних якостей особи, врахуванням ефективності його діяльності, результатів виконання посадових обов'язків. Для того, щоб забезпечити справедливе просування військовослужбовців по службі, необхідно створити та закріпити в правових нормах науково обґрунтований механізм просування. В такому механізмі атестування є одним з його основних елементів і являє собою спосіб організації і здійснення атестаційної діяльності. Рушієм механізму атестування є інтерес - матеріальний, моральний тощо. Гарантійність виконання рекомендацій атестаційної комісії є запорукою досягнення мети проведення атестування.

Зміст і сутність атестаційної діяльності розкривається в принципах атестування. Атестування повинно базуватися на таких основних принципах, як: позапартійність; загальність; гласність; комплексність оцінки; колективність оцінки; обґрунтованість оцінки та рекомендацій атестаційної комісії; обов'язковість прийняття за результатами атестування організаційно-правових заходів відповідальності та стимулювання.

Атестації мають бути затверджені  командирами відповідних з'єднань і частин та   оголошені атестованому безпосереднім начальником у 7-денний термін.  Виняток допускається тільки стосовно військовослужбовців за контрактом, які перебувають у   відрядженні, відпустці  або  на  лікуванні,  яким  затверджені атестації оголошуються відразу після їх повернення в частину. При оголошенні атестації проводиться індивідуальна бесіда особою, яка оголошує атестацію. Атестований розписується у  всіх  примірниках атестації і зазначає дату ознайомлення з нею, яка потім долучається до особової справи.

У випадку порушення порядку атестування і необ'єктивності атестації військовослужбовець, не пізніше місячного строку з дня  оголошення  атестації, може подати скаргу згідно з установленим порядком. Остаточне  рішення  щодо  скарги  приймається  начальником, який затвердив атестацію.  У разі  визнання  скарги  військовослужбовця обґрунтованою  до  атестації  заносяться  відповідні  зміни  або проводиться нова атестація.

Військовослужбовці зобов'язані усунути зазначені в атестації недоліки.  Прямі начальники повинні вимагати від них усунення недоліків і подавати їм допомогу, забезпечувати виконання атестаційних висновків з урахуванням служби  військовослужбовців після атестування.

В майбутньому, на думку багатьох дослідників, і з цим слід погодитися, одним із найважливіших елементів просування військовослужбовців по службі має стати конкурс. Він є основною процедурою, яка змогла б забезпечити просування по службі за ознаками здібностей і кваліфікації та рівня професіоналізму і яка, на наш погляд, є оптимальною організаційно-правовою формою заміщення посад. Конкурс повинен передбачати відбір претендентів на посаду як методом іспитів, коли кращі відбираються на основі серії випробувань, вправ, тестів для виявлення рівня професійних знань, так і методом змагання документів про ступінь професійної кваліфікації (документальний конкурс). Існуючому нині способу заміщення посад, призначенню притаманний такий рудимент минулого, як протекціонізм, що негативно відбивається на загальному стані справ у інших військових формуваннях.

Реформа Збройних Сил України, започаткована в 2001 році і яка матиме вплив на інші військові формування, неминуче пов'язана із значними та частими кадровими змінами на всіх рівнях, а тому потребує кадрової реформи. Її вимоги повинні якісно підвищити і збалансувати професійний та морально-етичний рівень військових кадрів. Л. Поляков слушно зазначає, що "система підготовки кадрів повинна базуватися на військовій освіті, професійному досвіді та індивідуальній роботі над собою кожного, фундамент якої повинна складати національна військова традиція" [192].

У процесі просування військовослужбовців по службі між ними та державою  укладається черговий контракт (за другою формою) про проходження військової служби. Його укладення здійснюється у наступних випадках:

• при закінченні строку дії попереднього контракту. Новий контракт може бути укладено на строк від трьох до п'яти  років  щоразу  до досягнення граничного віку перебування на цій службі;
• при відрядженні військовослужбовців до військової прокуратури, органів виконавчої влади, підприємств і організацій;
• при переведенні військовослужбовців із інших військових формувань.

 Новий контракт  повинен укладатися  не  пізніше ніж за два місяці до закінчення строку чинного контракту і набувати чинності  після  дня закінчення дії попереднього контракту. Під час укладення контракту сторони можуть домовитися про строк його дії. Реалізація укладення нового контракту можлива за наступних умов: