Разом з тим можна скористатися іншим варіантом, який спрощує процедуру проведення експертизи в суді. За необхідності призначення експертизи в судовому розгляді суд з'ясовує можливості її проведення у судовому засіданні, порадившись на місці, виносить постанову (ухвалу) про призначення особи, яка має спеціальні знання експерта. Постанова (ухвала) про призначення експерта дає йому можливість одразу приступити до своїх обов'язків у судовому процесі, а також дає змогу сторонам при вирішенні питань про відведення експерта детально ознайомитися з його характеристикою: освіта, спеціалізація, стаж експертної роботи та ін. Такий же порядок може бути поширений і на особу, яка викликана в суд експертом і проводила експертизу під час досудового слідства. Необхідно зазначити, що експертиза в суді буде первинною, якщо при її проведенні об'єкти досліджуються вперше (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду N° В). Первинність експертизи в суді пов'язана з принципами безпосередності та гласності. За цієї умови, особа, яка проводила експертизу, може брати участь із початку судового слідства, а спеціаліст, який вперше залучається до проведення експертизи, - з моменту, коли буде встановлено цей статус. Для цього і виноситься постанова (ухвала) судом у судовому засіданні про призначення його експертом по справі з визначенням виду експертизи, яку пізніше він проводитиме (п. В Постанови Пленуму).

Винесення такої постанови (ухвали) полегшує суду реалізацію наступного етапу судового засідання: оголошення учасників процесу і роз'яснення сторонам права відводу. Відвід експерта може бути за наявності підстав, які вказані в процесуальному законі (ст. 75 КПК). Відвід повинен бути мотивований і заявлений до початку судового слідства. Заява про відвід на наступних етапах процесу допускається тільки у тих випадках, коли підстави відводу стали відомі після початку судового слідства. Якщо відвід експерта, який проводив експертизу під час досудового слідства, був задоволений, то проведена ним експертиза втрачає юридичну силу і має проводитись іншим експертом.

Кінцевим актом визнання статусу експерта для особи, яка має спеціальне знання і викликана в суд, є роз'яснення судом експерту його прав та обов'язків (ст. 77 КПК). Якщо ця особа була експертом під час досудового слідства і викликана в суд в цій же якості, то процесуальній процедурі роз'яснення її прав та обов'язків передує: оголошення головуючого про тих, хто з учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився (ст. 2В4 КПК), оголошення головуючим про те, хто є експертом і роз'яснення підсудному й іншим учасникам судового розгляду належного їм права відводу і з'ясування, чи заявляють вони проти будь-кого відвід (ст. 2В7 КПК). При цьому необхідно враховувати, що роз'яснення експерту його прав і обов'язків на досудовому слідстві не виключає аналогічної процедури в суді. Це пояснюється не лише первинним, а і самостійним характером експертизи в суді, оскільки її проведення може бути пов'язане не тільки з вирішенням тих самих питань, але і додаткових, а також по нових матеріалах справи.

Якщо викликана особа, яка має спеціальні знання, не проводила експертизу під час досудового слідства, то роз'яснити їй 96 права і обов'язки можна після винесення судом постанови (ухвали) по одному з варіантів, які раніше проводилися, - про призначення експертизи або про призначення експерта.

Роз'яснення експерту його прав та обов'язків і попередження про кримінальну відповідальність фіксується у протоколі судового засідання.

Проведення експертизи в стадії судового розгляду, як і на досу- довому слідстві, проводиться за трьома основними етапами:

1.  призначення експертизи судом;
2.  проведення її експертом в суді або в експертній установі;
3.  оцінка висновків, можливий допит експертів і подальші дії суду. Ці обставини завжди повинен враховувати державний обвинувач при вирішенні питань про проведення експертизи в суді. При цьому, якщо проведення експертизи не пов'язане з проведенням слідчих дій пошукового характеру, а додаткові матеріали, які необхідні для її проведення, можуть бути витребувані судом за клопотанням сторін, то вона може бути призначена навіть за умов тривалого періоду її проведення.

Для правильного розуміння процесуальної сутності ролі суб'єкта в суді слід пам'ятати, що ця експертиза є самостійною процесуальною дією, незалежно від того, чи проводилась така експертиза під час досудового слідства, чи ні, чи були викликані в суд експерти, які проводили експертизу раніше, або це нові, які раніше не брали участь в експертизі і мають спеціальні знання. Як уже зазначалося, експертиза, яка проводиться в суді, завжди є основною і первинною.

Отже, можна стверджувати, що додаткова та повторна експертизи можуть призначатися тільки після проведення основної та первинної. Проте виклик в суд експерта для проведення додаткової і повторної експертизи не можна допускати, якщо не була проведена основна та первинна.

Процесуальна регламентація експертизи під час судового слідства стосується кожного з етапів:

1.  Участь експерта в дослідженні доказів, які належать до предмета експертизи (п. 1, 2 ст. 310 КПК).
2.  Постановка запитань експерту (п. п. 3, 4, 5 ст. 310 КПК).
3.  Проведення дослідження і надання висновків експерта (ст. 310 КПК).
4. Оголошення експертом висновків в суді, допит експерта (статті 310, 311 КПК).

Участь експерта в дослідженні доказів у судовому розгляді має важливе значення для забезпечення максимальної повноти і достовірності вихідних даних, що були закладені в основу експертизи, яка ним проводилася. Для цього експерт, який бере участь у судовому засіданні, наділений широкими процесуальними правами. Він має право з дозволу головуючого бути присутнім під час проведення процесуальних дій: ставити запитання, необхідні для проведення експертизи, особам, яких допитують, тобто підсудному, потерпілому, свідкам; знайомитися з матеріалами справи, що стосується предмета судової експертизи, порушувати клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для його висновку (ст. 77 КПК).

Державний обвинувач повинен звертати увагу на те, щоб експерту були забезпечені необхідні умови для додержання його прав і активної участі в судовому слідстві, тому що від цього значною мірою залежатиме об'єктивність, повнота і обґрунтованість експертних досліджень.

Особливе значення має участь експерта в дослідженні обставин справи при проведенні таких експертиз, як: судово-економічна, судово-екологічна, судово-автотехнічна і ряд інших. По таких справах завжди може бути повідомлена сторонами така інформація, яка не була відома експерту при проведенні експертизи під час досудового слідства.

У зв'язку з появою у кримінальних кодексах нових складів злочинів, що включені до Розділів VII "Злочини у сфері господарської діяльності", XVI "Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж", виникає потреба в проведенні нових експертиз. У цьому разі мова йде про проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи (СКТЕ), яка входить до класу інженерно-технічних експертиз, що базуються на використанні обчислювальної техніки, автоматизації, електротехніки, електроніки, інформаційних систем і процесів, радіотехніки і зв'язку. Безумовно, це складна, але необхідна експертиза, особливо при розслідуванні таких злочинів, як: незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготов- 98 лення (ст. 200 КК); фальсифікація засобів вимірювання (ст. 226 КК); незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ст. 361 КК); викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 362 КК); порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363 КК) та ряд інших.

Така комп'ютерно-технічна експертиза (КТЕ), як правило, проводиться в лабораторних умовах або там, де проводився огляд місця події. Проведення КТЕ на місці проведення слідчих дій обумовлене особливостями об'єкта огляду, коли необхідно зберігати в повному і незмінному вигляді обсяг комп'ютерної інформації, яка міститься в засобах комп'ютерної техніки (ЗКТ). При вирішенні питань про проведення КТЕ державний обвинувач повинен звертати увагу на те, щоб експерт, який бере участь у судовому засіданні, не виходив за межі своїх спеціальних знань і не ставив запитання правового характеру: щодо кваліфікації злочину, правомірності чи неправомірності тих чи інших слідчих дій, наявності в діях підсудного порушень та ін. Подібні питання, мають бути усунуті головуючим за клопотанням прокурора.

У практичній діяльності інколи виникає необхідність у допиті офіційних осіб, які здійснювали фіксацію, вилучення та інші слідчі дії - слідчих, оперативних працівників, спеціалістів. Цим особам експерт може задавати питання щодо умов проведення тих чи інших слідчих дій, зокрема фотознімків слідів, застосування звуко-, відеозапису та ін.

Державний обвинувач повинен підтримати клопотання експерта про виклик цих осіб, обґрунтовуючи це як необхідні умови повноти та об'єктивності експертизи. Безумовно, виклик офіційних та інших осіб від самого початку судового засідання не планується. Він виникає за клопотанням експерта або інших учасників на етапі підготовки експерта до дослідження обставин справи або в період їх дослідження. Суд визначає, з урахуванням думки сторін, яке прийняти рішення по заявленому клопотанню. Для цього прокурор має бути обізнаний з питань теорії та практики судових експертиз, вивчати довідкову літературу, володіти іншою інформацією тощо.

Суттєве значення для експертного дослідження мають зразки, які пред'являють експерту для порівняльного дослідження. Подання судовому експерту зразків для порівняльного дослідження передбачено ст. 199 КПК. Воно здійснюється за загальними правилами одержання зразків, які визначені в указаній статті. Особливістю одержання цих зразків в суді є те, що суд бере участь у цій процедурі або засвідчує зразки, які надані на його вимогу.

Так, наприклад, зразки по чеку можуть бути одержані безпосередньо в суді, в тому числі і за участю експерта. Експерт- почеркознавець може за завданням суду продиктувати підготовлений текст. У другому випадку зразки можуть бути витребувані судом і після їх одержання передані експерту.

Експерт у присутності суду може диктувати текст особі, зразки почерку якого є необхідними для експертизи. У будь-якому разі дії суду, в тому числі і за участю експерта, повинні забезпечити одержання експертом-почеркознавцем необхідних зразків трьох видів: вільних, умовно-вільних та експериментальних. Суттєве значення має одержання зразків для порівняльного дослідження при проведенні в суді техніко-криміналістичної експертизи. Це можуть бути зразки відбитків печаток та штампів, зразки машинописних текстів, бланків, барвних речовин і т. ін. Вони можуть бути одержані як за запитом суду, так і в присутності суду, в тому числі - за участю експерта.