битки не могли бути залишені громадянином ні до, ні після здійснення злочину в цьому місці.

Відносність висновку залежить, перш за все, від відмінності об'єкта, який досліджувався експертом. Якщо їх відносність не підтверджується, то втрачає значення і проведене дослідження. Так, якщо у наведеному нами прикладі буде встановлено, що сліди рук могли бути залишені після здійснення злочину, то висновок (встановлений ним факт тотожності) стане не відносним.

Оцінка достовірності висновку включає два моменти: оцінка його правильності щодо дійсності (істини) і оцінка його обґрунтованості, переконливості. Необхідно пам'ятати, що докази, покладені в основу вироку, мають бути не тільки правдиві за змістом, але і достовірні за фактами, тобто не викликати сумніву. Істинною може бути і випадкова догадка, не аргументоване, безпідставне висловлювання. Тому обов'язковою вимогою, яка пред'являється до кожного доказу, є вимога його достовірності. Визначення достовірності висновку експерта - найбільш складна частина його оцінки. Пояснюється це тим, що висновок виконується особою, яка має спеціальні знання, а оцінюють його особи, які не є фахівцями у цій галузі. Достовірність висновку встановлюється, в першу чергу, шляхом аналізу його змісту і внутрішньої структури. Оцінці підлягає загальне наукове положення, з якого виходив експерт. Перевірити наукову обґрунтованість висновку можна під час допиту експерта, а також шляхом ознайомлення зі спеціальною і довідковою літературою.

Перевірити необхідно і методики, що застосовувались експертом: чи є вони досить надійними, чи забезпечують одержання достовірних результатів, чи не є застарілими або спростованими практикою, чи проходили методики апробацію, обговорення в практичній аудиторії і т. ін.

Далі при оцінці достовірності висновків експерта враховується достатність поданого експерту дослідного матеріалу. При цьому прокурор повинен звернути увагу на те, чи заявляв експерт клопотання про надання йому додаткових матеріалів, чи мотивував своє клопотання, чи було воно задоволено. Перевіряється не тільки достатність, але і правильність наданих даних. Наступний етап оцінки достовірності - перевірка повноти проведеного дослідження: чи застосував експерт всі необхідні методики для одержання об'єктивних наслідків. Оцінюючи проведене дослідження, звертають увагу на те, чи вірно експерт вибрав ознаки для порівняння досліджуваного і експериментального об'єктів. Особливу складність становить оцінка експертом інтерпретації виявлених і досліджених ним ознак і формулювання на цій підставі висновків. Ця частина висновку експерта найтрудніша для оцінки, тому що фахівці в цій галузі можуть по-різному оцінювати одержані результати. З приводу цієї частини висновку прокурору доцільно поставити запитання експерту під час його допиту.

На заключній стадії оцінюється доказове значення висновку експерта. В принципі, він оцінюється так само, як і доказове значення іншого доказу, шляхом порівняння його з іншими доказами. Проте маються деякі особливості. По-перше, прокурору треба звернути увагу на правильність логічної форми експертного висновку, його зміст. Помилки в оцінці можуть виникати внаслідок неправильного розуміння змісту, невірного трактування висновків. Тому дуже важливо, ознайомившись з висновком експерта, підготувати йому запитання, які уточнюють окремі положення, з тим щоб переконатися в правильності розуміння змісту його висновків. Поряд з тим має оцінюватись і повнота відповідей на запитання. Інакше кажучи, чи не зменшив експерт обсяг відповіді порівняно з питанням, яке йому було поставлене, чи на всі запитання він відповів.

Залежно від того, як будуть вирішені всі вказані питання, висновок експерта одержить позитивну оцінку або, навпаки, буде відхилений як необґрунтований, неправильний, непереконливий. Тому завданням державного обвинувача на стадії оголошення висновку експерта і його відповідей на запитання є ретельний аналіз усіх факторів, які ми зазначали, щоб пізніше, коли прокурор виступатиме з обвинувальною промовою, він зміг би дати кваліфіковану оцінку цьому висновку як одному з видів доказів у кримінальному процесі.