У будь-якому разі суд повинен засвідчити достовірність зразків, що передаються експерту. Після з'ясування всіх обставин, які необхідні для виконання експертизи, суд переходить до стадії формулювання запитань експерту. Вони мають формулюватися у постанові (ухвалі) суду. Згідно з вимогами ст. 310 КПК після з'ясування обставин, що мають значення для висновку експерта, головуючий пропонує сторонам подати в письмовому вигляді питання експерту. Вони мають бути оголошені, по них заслухані думки учасників судового розгляду і експерта. Розглянувши питання, головуючий усуває ті з них, що не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює запитання, які він ставить перед експертом за власною ініціативою. Після цього суд своєю постановою (ухвалою) формулює поставлені на вирішення судової експертизи питання.

Таким чином, закон визначає обов'язкову письмову форму подання питань суду. Це дуже важливий момент для державного 100 обвинувача. Прокурор повинен висловитись як по суті запропонованих питань (їх відносності, правомірності, значущості для справи), так і з приводу чіткості, правильності їх формулювань. Не менш важливим для прокурора є забезпечення активної участі експерта в обговоренні запропонованих питань.

При цьому до завдань експерта входить звернення уваги суду та інших учасників процесу на питання, які неможливо вирішити через недостатню розробку наукових даних; на питання, які не належать до його компетенції; для вирішення яких не зібрані необхідні дані. При цьому експерту слід назвати приблизну кількість часу, потрібного для проведення експертизи, можливість її проведення в суді чи в експертній установі, необхідну для дослідження апаратуру, матеріали та ін. Особливу увагу експерт повинен звернути на точність формулювання запитань. Практика свідчить, якщо питання формулюються без участі експерта, то вони часто виходять за межі його компетенції або зовсім не потребують спеціальних знань для їх вирішення. Тому участь експерта в обговоренні питань і їх правильних формулювань є необхідною умовою проведення експертизи в суді.

Час проведення експертизи в суді нормами КПК не визначений. Закон не пов'язує момент проведення експертизи з певним етапом судового слідства, а підкреслює, що вона може бути проведена після з'ясування в суді всіх даних, які належать до предмета експертизи і мають значення для надання висновку. Тому не можна погодитись з тим, що у більшості випадків експертиза в суді повинна проводитися в кінці судового слідства, а також і з тим, що дослідження обставин справи може бути розпочате з проведення експертизи. Останній варіант не може бути застосований, оскільки не дає змоги експерту використати для дачі висновку дані судового слідства, а підсудного позбавляє права на одержання відповіді від експерта на запитання, які можуть виникнути в процесі подальшого судового розгляду.

Визначення моменту проведення експертизи залежить від кількох умов:

- по-перше, експертиза може бути проведена тільки після з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для дачі висновку (після допиту підсудних, свідків, потерпілих, показання яких мають значення для експертизи, проведення судових дій, які стосуються предмета експертизи);

•  по-друге, проводити експертизу можна не раніше, ніж буде допитаний підсудний, зацікавлений у висновках експертизи.

Якщо перша умова, що впливає на визначення моменту проведення експертизи, обумовлена необхідністю з'ясування всіх даних, які мають відношення до неї, то друга, крім того, гарантує процесуальні права підсудного. Таким чином, моментом визначення проведення експертизи в суді є конкретні обставини кожної кримінальної справи і визначені умови.

Зміст постанови (ухвали) суду про призначення експертизи КПК України не регламентує. Тому суд зобов'язаний при її складанні керуватися нормами, які визначають призначення експертизи під час судового слідства (ст. 310 КПК). На нашу думку, в постанові (ухвалі) доцільно вказати:

•  дату та місце складання постанови (ухвали) про призначення експертизи, назву суду, що її призначає, номер кримінальної справи, по якій призначається експертиза;
•  підстави призначення експертизи;
•  назву експертної установи, в якій має бути проведена експертиза, або настановні дані особи, якій доручена експертиза;
•  питання, які поставлені перед експертом;
•  матеріали, які надаються експерту: об'єкти дослідження, порівняльні зразки, матеріали справ, що стосуються предмета експертизи;
•  питання, які відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
•  підписи всього складу суду.

Одержавши постанову (ухвалу) суду, об'єкти дослідження та інші необхідні матеріали, експерт приступає до проведення експертизи. При цьому можливими є три варіанти:

1.  експерти проводять експертизу, а розгляд справи продовжується, оскільки в цей час більше не досліджуються обставини, які належать до предмета експертизи;
2.  суд оголошує перерву, як правило, на кілька годин, за цей час експерт здійснює дослідження і складає висновок;
3.  експертиза вимагає тривалого періоду часу для дослідження і складання висновку (в тому числі і в лабораторних умовах). Тому суд відкладає розгляд справи до одержання висновків експерта.

Залежно від складності експертизи та інших обставин експертні дослідження можуть бути проведені безпосередньо в суді 102 або в іншому місці, де є відповідні умови (в лабораторії експертної установи, в спеціалізованій установі, на полігоні і т. ін.). Якщо експертиза здійснюється безпосередньо в суді, то державний обвинувач повинен звернути увагу на те, щоб експерту були створені відповідні умови для проведення експертизи.

Слід зазначити, що при експертному дослідженні можуть бути присутні судді та інші учасники судового розгляду, якщо це не суперечить нормам етичного характеру. Більше того, така присутність може мати важливе значення для оцінки експертного висновку. Така присутність доцільна, якщо експертиза має наочний характер, наприклад судово-балістична, на місці події. Присутність суду та учасників судового розгляду при різних технічних розрахунках або в лабораторних дослідженнях, безумовно, недоцільна. Суд та інші учасники процесу не повинні бути присутніми при складанні висновків експертизи, через те, що це може піддати сумніву об'єктивність експерта.

Заслуговує уваги питання про те, якою мірою і чи може експерт використовувати дані досліджень аналогічної експертизи, проведеної під час досудового слідства.

У практичній діяльності ці питання вирішуються таким чином. Якщо дослідження під час досудового слідства проводив експерт, який брав участь у суді, і під час судового слідства не з'явилося жодних нових даних, то експерт у своєму висновку в суді може посилатися на дослідження, які були проведені раніше. Якщо в судовому засіданні бере участь експерт, який під час досудового слідства експертизу не проводив, а в справі є експертиза, що проведена експертом по тих же питаннях, то експерт у суді може прийняти одне з двох рішень:

1. за наявності у справі досліджень, які не викликають у нього сумнівів у достовірності об'єктивності і повноті, він може посилатися на них у своєму висновку, формулюючи на їх підставі відповіді на запитання суду; 2) якщо дослідження, проведені експертизою під час досудового слідства, викликають у нього сумніви, він проводить самостійні дослідження від початку до кінця.

Безумовно, варіанти, що були розглянуті вище, не стосуються тих випадків, коли в ході судового слідства з'явились нові дані, обставини, які не були відомі під час досудового слідства і які мають відношення до предмета експертизи. У такому разі, незалежно від того, проводилася чи не проводилася раніше екс- пертиза, експерт, викликаний до суду, повинен провести нове дослідження цілком або лише в частині нових обставин і поставлених у зв'язку з ними запитань.

Після завершення необхідних досліджень експерт складає письмовий висновок судової експертизи або повідомляє про неможливість надати висновок. Висновок експертизи в суді має відповідати вимогам, зазначеним у ст. 200 КПК. Якщо в суд викликається експерт, який дав висновок під час досудового слідства, суд може після оголошення висновку експертизи, що не викликає заперечень у сторін, не призначати експертизу, а обмежитися допитом експерта (ст. 311 КПК).

Може скластися враження, що це положення містить протиріччя з раніше виказаним стосовно першої експертизи в суді, з особливостями її проведення, що дозволяє судам в ряді випадків відмовитися від проведення експертизи, а тільки допитувати експерта. Насправді це не так. По-перше, положення, яке ми розглядаємо, розповсюджується тільки на випадки, коли експертиза проводилася раніше, в ході досудового слідства. По-друге, це має бути експертиза, під час якої не виникли нові питання, що не потребують додаткового дослідження. По-третє, висновок експерта, який він дав під час досудового слідства, не повинен викликати заперечень з боку сторін. По-четверте, під час судового слідства не з'явилися нові обставини, які стосуються предмета експертизи і вимагають нового або додаткового експертного дослідження.

Необхідність додержання таких умов має бути мотивацією для прокурора з приводу того, чи можна обмежитися тільки допитом експерта. Особливу увагу суду і сторонам треба звернути на обставини, які свідчать, що нічого нового не з'явилося під час судового слідства, що належить до предмета експертизи і які вимагають нового або додаткового дослідження. Такі нові обставини може виявити тільки експерт, який брав участь у судовому розгляді. Як особа, яка володіє спеціальними знаннями, він здатний звернути увагу на ті обставини, які інші не пам'ятають. Тому згідно зі своїм професійним обов'язком він зобов'язаний довести нові обставини, що стали йому відомі під час судового слідства і які впливають на його висновок. Це застерігає суд і сторони від помилкового прийняття попереднього висновку експерта, обмежуючись тільки його оголошенням. 104

Наслідком такої заяви в суді має бути постанова (ухвала) про проведення експертизи в повному обсязі з урахуванням усіх обставин справи, які мають відношення до її предмета. Якщо суд, виходячи з матеріалів справи, приймає рішення розглядати справу у відсутності експерта, який дав висновок при розслідуванні справи, то висновки експерта оголошує головуючий.

Враховуючи те, що висновок експерта як доказ на відміну від показань свідків надається не в усній формі, а в письмовій, при його використанні навіть за відсутності експерта не порушується принцип безпосередності судового розгляду. Висновки експерта, які він надає в письмовій формі та їх підписує, можуть мати додатки у вигляді фотознімків, схем, креслень і т. ін., які також підписуються експертом. Висновок приєднується до кримінальної справи (ст. 310 КПК).

Наступним етапом експертизи під час досудового слідства є оголошення експертом свого висновку в судовому засіданні, яке передбачене ст. 310 КПК. Оголошення висновків експертом не обмежується лише його прочитанням. Висновки експерта будуть краще зрозумілими суду і учасникам процесу, якщо при його оголошенні демонструватимуться фотознімки, схеми, графіки, таблиці та інші додатки до експертизи. Як правильно зауважує Л. Ю. Ароцкер, продемонстровані ілюстрації висновків експерта в суді необхідні для того, щоб: а) показати суду і учасникам судового розгляду процес дослідження і його наслідки, а також окремі етапи дослідження; б) виявити ознаки, які покладені в основу висновків експерта; в) зробити більш зрозумілим і переконливим висновок експерта^[39].

Висновки експерта разом з додатком приєднуються до справи і оцінюються судом за загальними правилами перевірки та оцінки судових доказів.