Як вбачається зі змісту ст. 1 Закону України «Про адвокатуру», всі адвокати, незалежно від того, чи практикують вони індивідуально, чи входять в адвокатські об'єднання, покликані, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Закон не встановлює ні переваг, ні обмежень для різних форм здійснення адво­катської діяльності, у зв'язку з чим кожен адвокат зобов'язаний здійснювати захист прав та свобод особи, в тому числі і за дорученням керівника адвокатсько­го об'єднання, незалежно від того, чи входить такий адвокат до даного адвокатсь­кого об'єднання, виконувати вимоги ст. 47 КПК України. Безпричинна відмова від виконання такого доручення є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Контрольно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) повинна визначити, на яке адвокатське об'єднання в регіоні її діяльності покладається здійснення ко­ординації виконання доручень слідчих, судових органів про забезпечення захис­ту за призначенням. У тих випадках, коли у відповідному регіоні не створено адвокатського об'єднання, тимчасово, до їх створення у встановленому порядку і законодавчого врегулювання, координаційні функції виконання постанов упов­новажених органів про захист особи за призначенням, повинна взяти на себе в оповідна КДКА.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається кримінально-процесуальним законодавством.

Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адво­катським об'єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору — за рішенням суду.

Порядок оплати праці помічника адвоката визначається угодою між ним та адвокатом чи адвокатським об'єднанням. Заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

Якщо громадянин був звільнений особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором чи судом від оплати правової допомоги у зв'язку з їхньою малозабезпеченістю, а також у разі, коли адвокат за їх призначенням брав участь у про­цесі дізнання, попереднього слідства чи в судових засіданнях, оплата праці ад­воката здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави» від 14 травня 1999 р. № 821 (далі —Порядок). Підставою для оплати праці адвокатів з надання пра­вової допомоги громадянам у кримінальних справах у таких випадках є поста­нова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, ухвала суду чи поста­нова судді та оформлена ними довідка про участь адвоката у справі. Копія по­станови, ухвали про звільнення громадянина від оплати правової допомоги або про призначення адвоката та довідка про його участь у справі подаються керівнику адвокатського об'єднання (адвокату, якщо він працює індивідуаль­но), який складає довідку-розрахунок у трьох примірниках. Один примірник довідки-розрахунку керівник адвокатського об'єднання (адвокат) надсилає особі, яка провадила дізнання, слідчому, прокурору чи суду для приєднання до кримінальної справи, другий використовується для проведення оплати, третій зберігається у справах адвокатського об'єднання (адвоката). Оплата праці адво­катів здійснюється згідно з цим Порядком за рахунок державного бюджету у розмірі 15 грн за повний робочий день. Якщо адвокат був зайнятий у справі не­повний робочий день, то оплата його праці провадиться пропорційно до затра­ченого часу виходячи з цього розміру оплати. У разі коли адвокат надавав пра­вову допомогу підозрюваному, обвинуваченому чи підсудному у процесі дізнан­ня, попереднього слідства або в судових засіданнях за призначенням, то при визнанні громадянина винним у вчиненні злочину і за відсутності підстав для звільнення його від оплати за правову допомогу відшкодування витрат покла­дається на засудженого. Контроль за виконанням вироку суду в частині стягнення з винної особи витрат на оплату праці адвоката здійснюється в уста­новленому законодавством порядку. Кошти за надання правової допомоги перераховуються адвокатському об'єднанню (адвокату) Головним управлінням юстиції Мін'юсту в АРК, обласними, Київським та Севастопольським міськи­ми управліннями юстиції протягом 10 днів після одержання від них документів, передбачених у Порядку.

Правила адвокатської етики складовою принципу незалежності адвоката на­зивають положення, відповідно до якого адвокат не повинен ділити гонорар, от­риманий від клієнта, з іншими особами, крім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, чиє частково виконане доручен­ня він прийняв.

Клієнт може в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати угоду з адвокатом в односторонньому порядку. Адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права. Водночас адвокат, якому став відомий намір клієнта розірвати угоду з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки цього для перспективи подальшого виконання його доручення, з'ясувати причини, що спричинили ініціювання клієнтом розірвання угоди, і якщо вони пов'язані з помилковим уявленням клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути усунені, — пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження угоди, якщо це об'єктивно відповідає інтересам клієнта.

Адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати угоду з клієнтом за сукупності таких умов:

клієнт згоден на розірвання угоди, маючи достатню інформацію про мож­ливі наслідки цього для перспективи виконання його доручення;

у клієнта є реальна можливість звернутися до іншого адвоката;

чинним законодавством не передбачено неможливість розірвання угоди про надання правової допомоги певного виду.

Без дотримання вказаних вище умов адвокат може достроково розірвати уго­ду з клієнтом за однієї з таких обставин:

клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, на порушення чинного за­конодавства і відмовляється припинити їх вчинення, не зважаючи на роз'яснен­ня адвоката;

клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;

клієнт, не зважаючи на роз'яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини є об'єктивно недосяжним;

клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з угодою про на­дання правової допомоги;

належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчи­няються ним всупереч порадам адвоката;

клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;

клієнт не погоджується погашати фактичні видатки у випадку, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості на­лежним чином продовжувати виконання доручення; у цьому випадку адвокат зобов'язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання ущемленню законних інтересів клієнта і забезпеченню подальшого представництва клієнта іншим адвокатом.

У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов'язаний по­передити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчи­тися, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захис­ту законних інтересів клієнта.

Угода про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірвана за взаємною згодою адвоката і клієнта за умови, що клієнту повідомлено можливі наслідки розірвання угоди для перспективи виконання його доручення.

У випадку, коли у процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про снування суперечності між інтересами цього та інших клієнтів, він повинен розірвати угоду з клієнтом (одним з клієнтів), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, заінтересованих у збереженні конфі­денційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адво­катом або на розголос конфіденційної інформації.

При розірванні угоди (незалежно від причин) адвокат зобов'язаний:

1) повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, пере­ дане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов'язаних із виконанням доручення;

2) поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати клієнту копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні до­ручення. Це правило не поширюється на випадки розірвання угоди адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов'язань, прийнятих на себе згідно з угодою, що виразилося у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному обсязі.

Якщо стороною в угоді з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське об'єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання угоди, пов'язаних із конкретним адвокатом, якого об'єднання при­значило для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об'єднання повин­не вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил адвокатської етики.