Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини не­можливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду.

У разі неявки захисника, слідча дія, участь в якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього.

Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з вико­нанням його обов'язків.

Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини у справі шля­хом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експер­та до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.

Після допуску до участі у справі захисник — адвокат — вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:

1) коли є обставини, які виключають його участь у справі;

2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпе­тентністю.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків участі у спра­ві не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.

Захисником не може бути особа:

яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секре­тар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

яка є свідком і у зв'язку з цим допитувалася або підлягає допиту;

яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача;

щодо якої порушено кримінальну справу;

визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.

Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках:

коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги;

у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяль­ністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.

Одна і та сама особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інте­ресам захисту іншого.

Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешко­джає встановленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.

Захисник може бути усунутий від участі у справі лише з підстав, передбачених відповідними положеннями КПК України.

Встановивши одну з таких обставин, як: 1) захисником є особа, яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) захисником є особа, яка є роди­чем особи; 3) захисником є особа, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, входить до складу суду, є потерпілим, цивільним позивачем; 4) захисником є особа, щодо якої порушено кримінальну справу; 5) захисником є визнана недіє­здатною чи обмежено дієздатною особа; 6) особа у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги; 7) зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України; 8) одна і та ж особа є захисником двох і більше підозрюваних, об­винувачених чи підсудних, при цьому інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого, — в усіх цих випадках особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.

На стадії дізнання та досудового слідства питання про усунення захисника від участі у справі через те, що він є свідком і допитувався або підлягає допиту, або захисником є особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встанов­ленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи, — за поданням особи, яка прова­дить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у справі, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, за необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунен­ня захисника оскарженню не підлягає.

Під час судового розгляду питання про усунення захисника від участі у справі з усіх зазначених вище підстав вирішує суд.

За наявності підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд про усунення захисника від участі у справі повідомляють відповідному органу, адво­катському об'єднанню для вирішення питання про відповідальність адвоката.

Захисник має забезпечувати реалізацію основоположного принципу криміна­льного процесу — ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом. Зокрема, захисник може вказувати на наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Так, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю:

за відсутності події злочину;

за відсутності в діянні складу злочину;

внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчине­не діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб;

щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння 11-річного віку;

за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених відповідними положеннями Кодексу;

за відсутності скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право пору­шувати справи і за відсутності скарги потерпілого;

щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі є не­обхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;

щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав закон­ної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї самої підстави;

щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи за тим же обвинуваченням;

якщо про відмову в порушенні справи за тим же фактом є нескасована по­станова органу дізнання, слідчого, прокурора.

У разі наявності достатніх підстав вважати, що суспільно небезпечне діяння вчинено особою, яка досягла 11 років, але до виповнення віку, з якого законом передбачена кримінальна відповідальність, за фактом цього діяння порушується кримінальна справа. Така справа вирішується у такому порядку. Згідно зі ст. 7-3 КПК України слідчий, встановивши у кримінальній справі, що суспільно небез­печне діяння вчинене особою у віці від 11 років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про за­криття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховно­го характеру. Справа разом із постановою направляється прокурору. Непо­внолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користу­ватися послугами захисника. Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від 11 до 14 років суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або органу дізнання за згодою прокурора за вмотивованим рішенням суду її може бу­ти поміщено у приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до 30 діб. Участь захисника у цьому разі забезпечується з моменту поміщення непо­внолітнього у приймальник-розподільник. Слідчий, встановивши в кримі­нальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинене дитиною, яка не досяг­ла 11-річного віку, виносить постанову про закриття справи з додержанням вимог ч. 2 цієї статті, про що повідомляє прокурора і службу в справах неповнолітніх за місцем проживання дитини.

Захисник має також пам'ятати про необхідність забезпечення гарантії того, що ніхто не може бути заарештований інакше як на підставі судового рішення. Про­курор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом чи судовим вироком. Ще однією важливою гарантією, на забезпечення якої має бути спрямована діяльність захисника, є гарантія недоторканності житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають у ньому. Осо­бисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківських вкладів та рахунків охороняються законом. Обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підста­вах і в порядку, встановлених КПК України.

У разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб може проводитися прослуховування телефонних та інших розмов, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото-і кінознімання.

Прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду, крім випадків, передбачених Законом України «Про боротьбу з тероризмом».

На забезпечення прав особи спрямоване встановлення принципів правосуддя. Одним з таких принципів є принцип рівності громадян перед законом і судом.

Так, ст. 16 КПК України передбачає, що правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживан­ня та інших обставин.

Ще одним принципом є принцип змагальності. При розгляді справи у суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здій­снює прокурор. У випадках, передбачених Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник.

Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судо­вому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.