Размещено на http:/mego.info

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Юридичний факультет

Кафедра цивільно-правових дисциплін

Інтелектуальне право

Контрольна робота

Контрольна робота

з інтелектуального права виконав студент 5 курсу, групи ЗЮП-51 юридичного факультету

Харків - 2014

ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ

Завдання 1

Видавництво «Мистецтво» у 1993 р. видало книгу «Україна. Путівник». Потім з'явилися ще два видання (1995 р.) українською та англійською мовами. Третє видання було здійснено уже в США. У 1994 р. великим тиражем було видано кишеньковий і настільний календарі та альбом «Мальовнича Україна». В усіх виданнях були використані фотографії відомих фотомайстрів.

Чи має місце порушення авторських прав у даному випадку?

Як оформляються відносини автора і видавництва?

1. Суб'єктом авторського права ст. 7 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» [4] (далі Закон) визначає авторів творів, їх спадкоємців та осіб, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Авторські права поширюються також і на фотографічні твори що визначається п. 10 ст. 8 цього Закону («фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії»), а отже однозначно авторські права належать авторам фотографій. Таким чином, має місце порушення авторського права, у разі якщо право використання знімків не узгоджено окремими договорами, оскільки використання фото у описаних намірах не підпадає під дозвіл на вільне використання творів описаний у статтях 21-25 Закону.

2. Відносини автора і видавництва оформлюються згідно чинного законодавства. Основні положення описані у ст. 33 Закону, а саме:

1. Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

2. Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди).

Завдання 2

Управління Південно-Західної залізниці доручило групі працівників підготувати до видання «Розклад руху приміських поїздів з вокзалів м. Києва». Упорядник розкладу руху поїздів зі станції «Дарниця» Іванченко звернувся до юриста за консультацією, чи можна вважати підготований до видання «Розклад» об'єктом авторського права. Водночас його цікавило, чи поширюється авторське право на підготовану ним брошуру, в якій викладені основні права та обов'язки пасажирів, які користуються приміським транспортом. Він має сумнів у цьому, оскільки брошура написана на основі чинного законодавства, а в Законі України «Про авторське право і суміжні права» йдеться про те, що офіційні документи, до яких належать закони, не є об'єктами авторського права.

Яке пояснення має бути надано з цих питань?

Які вимоги пред'являються до об'єкта авторського права?

1. Юрист мав пояснити гр. Іванченку те, що згідно п. 10 Закону, (розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis) розклад руху приміських поїздів не є об'єктом на який поширюється право власності [4].

Щодо зазначеної брошури, Закон прямо не визначає таку категорію творів як ті що охороняє авторським правом. У випадку якщо брошура підготовлена у рамках службового завдання, вона підпадає під категорію службового твору і в такому випадку авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору, а виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено договором чи законами.

2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей

Об'єкт авторського права повинен відповідати таким вимогам:

а) мати творчий характер;

б) бути вираженим в об'єктивній формі.

Іншою ознакою твору як об'єкта авторського права є його об'єктивна форма, тобто будь-яке її вираження, доступне для оточуючих. Законодавець не вимагає, щоб твір був завершений [1, c. 420].

Завдання 3

Режисер П. у 1992 р. створив документальний фільм «Гітара tutta la forza». Проте фільм на екран не вийшов. Авторські права на твори, що використані у фільмі, режисер П. передав студії «Одеса», яка фінансувала виробництво фільму. Проте «Укркінохроніка» випустила фільм на екран, з певними змінами в сценарії. Режисер П. звернувся до суду Московського району м. Києва з позовом про порушення авторського права.

Наведіть Ваше рішення у цій справі.

П. 3 ст. 32 Закону [4] визначає що за авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

З наведеного можна стверджувати що позов гр. П. може бути задоволений лише у випадку коли згідно договору з студією «Одеса», використання іншими особами вказаного фільму було заборонене. У випадку якщо вказана обставина не була зазначена у договорі необхідним є з'ясувати наявність дозволу на використання документального фільму «Укрхронікою» від студії «Одеса».

Завдання 4

Львівське книжкове видавництво уклало з автором Коваленком договір про видання монографії «Історія Галичини». Рукопис одержав позитивні відгуки рецензентів. Але водночас були зроблені зауваження, з якими автор повністю погодився і висловив бажання внести в рукопис уточнення і доповнення. Видавництво надало автору на доопрацювання 4 місяці. Автор раптово помер. Видавництво звернулося до спадкоємців померлого з пропозицією доручити історику Артемову доопрацювати рукопис. Спадкоємці дали згоду.

Кого вважати автором випущеної у світ доопрацьованої монографії?

Які авторські права переходять у спадок?

1. Ст. 8 Закону [4] визначається що об'єктом авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва. Так, рукопис згідно п. 1 цієї статті належить до об'єктів авторського права (літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру). Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.

Оскільки спадкоємці можуть скористатися майновими авторськими правами що переходять у спадок і могли укласти договір на доопрацювання з істориком Артемовим, то така монографія буде вважатися випущена у співавторстві.

2. Згідно ст. 29 Закону, майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину:

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське

право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.

Завдання 5

Два автори створили малюнки, які були використані при випуску швейних виробів. Автори почали вимагати від адміністрації підприємства укладення з ними угоди на використання їхніх малюнків, посилаючись на те, що на всі твори, в тому числі створені в порядку службового завдання, авторське право належить самим авторам. Адміністрація відхилила вимоги авторів, вказуючи на те, що в трудовому договорі зазначено, що право на використання всіх творчих результатів праці авторів належить працедавцю.

Хто має рацію в цьому спорі?

Які права авторів службових творів?

1. В даному спорі частково мають рацію обидві сторони. Перш за все автори праві у тому що їм належить авторське право на службові твори. Тим не менш згідно п. 1 ст. 16 Закону даним авторам належать лише особисте немайнове право на службові твори. Працедавець же має рацію стосовно того що має право використовувати ці твори оскільки згідно Закону має на них виключне майнове право, оскільки інше не зазначено у трудовому договорі.

Тим не менш між працівниками та роботодавцем може бути досягнутий консенсус, оскільки за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

2. Згідно ст. 16 Закону, авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору.

Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

авторський право твір спадок

Завдання 6

Патентне відомство отримало дві заявки. Заявнику пізніше поданої заявки було видано патент на корисну модель «Електронний кодовий замок». Щодо раніше поданої заявки на одержання патенту на винахід «кодовий замок з ємнісною пам'яттю» рішення ще не було прийняте. Автори раніше поданої заявки вважають, що технічне вирішення, подане у формулі корисної моделі, на яку вже видано патент, не нове, тому що повторює сукупність суттєвих ознак їх заявки. Відмінність полягає лише в назві окремих елементів, а не їх сукупності. Тому автори звернулися до патентного повіреного з проханням надати їм допомогу у підготовці заперечення. Власник патенту на корисну модель, дізнавшись про підготовку опротестування виданого йому свідоцтва, в листі до авторів раніше поданої заявки повідомив, що він працював над винаходом самостійно і зі змістом їхньої заявки не був ознайомлений, а відтак, його патент не підлягає анулюванню. Крім того, тотожність запропонованих вирішень виключена тому, що він подав заявку на корисну модель, а не на винахід.

В якому порядку можуть бути визнані недійсними видані патенти і яке рішення може бути прийняте в цьому випадку, зокрема при встановленні тотожності обох рішень?

Згідно ст. 33 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [5], патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;

б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;

в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону;