ДОДАТОК

[8] Надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здій­снення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матері­альних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими роз­цінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниже­ними розцінками, або оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
 

[9] Поняття «порушення законодавства про працю», яке закон використовує в ст. 172 КК, передбачає відповідальність, по-перше, за умисне посягання на загальні умови праці, і по-друге, за таке посягання, що не пов’язане із спричиненням реальної шкоди життю чи здоров’ ю працівників або створенням небезпеки для їх життя чи здоров’я. За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що перед­бачені в розд. Х Особливої частини КК, зокрема, у статтях 271-275 КК, якими вста­новлено відповідальність за порушення правил безпеки виробництва, що могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.
 

[10] Безпосередній об’єкт цього злочину - відносини власності в галузі вико­ристання електричної або теплової енергії. Додатковим безпосереднім об’єктом
 

[11] Безпосередній об’єкт злочину - відносини власності. Додатковий об’єкт - особиста безпека людини.
 

[12] Безпосереднім об’єктом злочину є відносини власності при виникненні, зміні і припиненні права власності на майно. Суспільна небезпека злочину, який розгляда­ється, полягає в дезорганізації порядку придбання і відчуження майна, внаслідок чого до товарного обігу надходить і легалізується майно, здобуте злочинним шляхом.
 

[13]  Фактично кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом стала можливою з моменту набрання чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 р. (ГУ. - 2009. - 25 черв. (№ 116)), яким було встановлено заборону грального бізнесу. Порушення особою цієї заборони кваліфі­кувалося за ст. 203 КК. Законом України від 22 грудня 2010 р. № 2852-УІ (ГУ. - 2011. - 13 січ. (№ 5)) КК був доповнений ст. 2032 про відповідальність за зайняття гральним бізнесом. Ця норма стала розглядатися як спеціальна по відношенню до ст. 203 КК і мала перевагу в конкуренції з останньою при кваліфікації злочину. Ви­ключення ст. 203 із КК Законом України від 15 листопада 2011 р. № 4025-УІ означає лише декриміналізацію тих діянь, які підпадали під дію загальної норми, передба­ченої ст. 203 КК, і не стосується діянь, передбачених ст. 2032 КК та іншими спеці­альними нормами КК.

Об’єктом цього злочину виступають суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
 

[14] Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням
 

[15]  Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямо­ваних на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх по­ходження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспіль-
 

[16] Суспільна небезпечність нецільового використання бюджетних коштів, здій­снення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням полягає в тому, що внаслідок вчинення таких діянь безпідставно знижується рівень фінансування суспільних потреб. Як наслідок не за­безпечуються на належному рівні бюджетне фінансування обороноздатності, внутріш­ньої та екологічної безпеки, охорони здоров’я, освіти, культури тощо.
 

[17] Об’єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері виконання суб’єктами господарської діяльності своїх фінансових зобов’язань.
 

[18] У цій статті фактично по-новому виділений та викладений у новій редакції склад злочину, що передбачався у ч. 2 ст. 223 КК до набрання чинності Законом України від 25 грудня 2008 р. № 801-УІ. Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні від­носини, які виникають при розміщенні цінних паперів на первинному ринку цінних паперів (коли цінні папери переходять до перших власників) і забезпечують встанов­лений законом порядок такого розміщення та захист прав інвесторів у цінні папери. Ці відносини регулюються Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. (ОВУ. - 2006. - № 13. - Ст. 857) та іншими нормативно-правовими актами.
 

[19] Предметом злочину може виступати небезпечна продукція, тобто така продук­ція, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, установленим нормативно- правовими актами (за попередньою редакцією ст. 227 КК - недоброякісна або не­комплектна продукція та товари).

Термін «продукція» у ст. 227 КК ужитий у значенні, визначеному Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 р. № 2736-УІ (ВВРУ. - 2011. - № 22. - Ст. 145): це будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу. Використання приписів зазначеного За­кону для з’ясування змісту ознак розглядуваного складу злочину пов’язано з тим, що ст. 227 КК викладена в новій редакції Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 р. № 2735-УІ (ОВУ. - 2010. - № 101. - Ст. 3602). Визначення значення термінів, що вживаються у цьому Законі, складовою якого є нова редакція ст. 227 КК, наведені у ст. 1 цього Закону з посиланням на Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 р. № 2736-УІ. Разом із тим предметом цього злочину може бути як нехарчова, так і хар­чова продукція.

Вимоги щодо безпечності продукції встановлені для певних видів продукції цим Законом, а також Законом України «Про безпечність та якість харчових про­дуктів» від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР (у редакції Закону від 6 вересня 2005 р.
 

[20] Об’ єкт злочину - суспільні відносини, що виникають з приводу розкриття та використання інформації на фондовому ринку і забезпечують для всіх учасників рин­ку справедливі умови для торгівлі цінними паперами на основі однакової інформації про цінні папери та їх емітентів. Ці відносини регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. № 3480-ІУ (ОВУ. - 2006. - № 13. - Ст. 857) та іншими нормативно-правовими актами.
 

[21] Суспільна небезпечність злочину полягає в незаконному заволодінні поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах.
 

[22] Відносини, які виникають у процесі охорони і використання надр, регулюють­ся Конституцією України; Законом України «Про охорону навколишнього природно­го середовища», Кодексом України про надра від 27 липня 1994 р. (ВВРУ. - 1994. - № 36. - Ст. 340); «Положенням про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню надр України», затвердженим Постановою КМУ від 30 листопада 1994 р. № 801; «Порядком надання спеціальних дозволів на користуван­ня надрами», затвердженим Постановою КМУ від 30 травня 2011 р. № 615; Постано­вою КМУ від 27 січня 1995 р. № 59 «Про затвердження Положення про порядок на­дання гірничих відводів»; Постановою КМУ від 12 грудня 1994 р. № 827 «Про
 

[23] Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що забруднення атмосферно­го повітря створює небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля.

Забруднення атмосферного повітря завдає суттєвої шкоди здоров’ю людей, до­вкіллю, наносить серйозні економічні збитки. Дослідження показують, що 90-95 % захворювань верхніх дихальних шляхів і 30-40 % захворювань загального характеру обумовлено тим, що громадяни України дихають повітрям, у якому концентрація шкідливих речовин в 5 і більше разів перевищує допустимі норми.
 

[24]   Публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюджен­ня, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами -

караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
 

[25] Згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. тероризм - це «суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспря­
 

мованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя і здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей» (абз. 2 ст. 3 Закону).
 

[27]  Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він створює загрозу настання тяжких наслідків або їх заподіює.
 

[28] Зазначена стаття прийнята відповідно до Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму (ратифікована Україною Законом від 15 березня 2006 р. № 3533-ІУ) з метою запобігання актам тероризму. Злочин, нею передбачений, створює загрозу настання тяжких наслідків або їх заподіює.
 

[29] Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він викликає стур­бованість щодо захищеності від небезпеки радіоактивних матеріалів, порушує без­пеку у сфері поводження з цими предметами.
 

[30]  Стаття введена в КК з метою забезпечення дотримання вимог ядерної та радіа­ційної безпеки і посилення відповідальності за їх порушення для більш надійного захисту прав людей на безпечне для життя і здоров’я довкілля.