Ухилення від призову за мобілізацією -

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

             Безпосередній об’єкт цього злочину збігається з об’єктом ухилення від призо­ву на строкову військову службу (див. коментар до ст. 335 КК). Суспільна небезпеч­ність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов’язується з умовами особливого періоду в державі - із загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України. Стаття 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 13 травня 1999 р. (ВВРУ. - 1999. - № 27. - Ст. 221) визна­чає мобілізацію як комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведен­ня національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, Збройних Сил, інших військових фор­мувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Відповідно до цього Закону цільова мобілізація у мирний час може проводитися з метою ліквіда­ції наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.

Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.

             Об’єктивна сторона злочину виражається в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією (див. коментар до ст. 335 КК).

             Суб’єктивна сторона - прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.

             Суб’єкт - особа що підлягає мобілізації. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це: військовозобов’язані, що знахо­дяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).

Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів

             Ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попере­дження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

             Ухилення військовозобов’язаного від навчальних (чи перевірних) або спе­ціальних зборів -

карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або арештом на строк до шести місяців.

             Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» передбачає, що виконання військового обов’язку військовозобов’язаним у запасі в мирний час по­лягає у дотриманні порядку та правил військового обліку, проходження зборів.

Частина 1 ст. 337 КК передбачає ухилення військовозобов’язаного від військово­го обліку.

Безпосередній об’єкт цього злочину такий же, як і у злочині, передбаченому у ст. 335 КК (див. коментар до ст. 335 КК).

             Об’єктивна сторона виражається в бездіяльності - ухиленні від військового обліку, тобто в невиконанні обов’язку дотримуватися правил військового обліку, пе­редбачених у статтях 33-37 зазначеного Закону.

Обов’язковою умовою ухилення є нез’явлення військовозобов’язаного після по­передження, зробленого відповідним військовим комісаріатом. Якщо такого попере­дження не було, можлива лише адміністративна відповідальність за ст. 210 КУпАП.

             Суб’єктивна сторона - прямий умисел.

             Суб’єкт спеціальний - військовозобов’язаний, тобто особа, що перебуває у за­пасі і відповідно до п. 6 ст. 1 зазначеного Закону повинна виконувати військовий обов’язок. Це можуть бути не тільки чоловіки, але й жінки, які за фахом мають ме­дичну або іншу спеціальну підготовку, придатні до військової служби і взяті на вій­ськовий облік. Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військо­ву службу» вони зобов’язані виконувати правила військового обліку.

             Частина 2 ст. 337 КК передбачає відповідальність за ухилення військовозобо­в’язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

Навчальні (чи перевірні) збори мають на меті перевірку військової підготовки військовозобов’язаних, підвищення її рівня.

Спеціальні збори згідно з ч. 1 ст. 29 зазначеного Закону призначаються у зв’язку з рішенням Президента про введення в Україні або в окремих її регіонах надзвичай­ного стану чи надзвичайної екологічної обстановки.

Інші ознаки ухилення від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів аналогічні ознакам ухилення від військового обліку (див. ч.1 ст. 337КК).