1.  Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, не­безпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою за­стосування такого насильства (розбій), -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1.  Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка ра­ніше вчинила розбій або бандитизм, -

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіска­цією майна.

1.  Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із кон­фіскацією майна.

1.  Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.

хічному або фізичному насильстві, яке має реальний характер: воно здатне подавити волю потерпілого і примусити його передати майно винному.

1.  Фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, охоплюються: легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незна­чну втрату працездатності; середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, замах на вбивство, вбивство. При цьому замах на вбивство і вбивство, характеризуючи вчине­не як особливо кваліфікований розбій (ч. 4 ст. 187 КК), не охоплюються цим складом і потребують додаткової кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (а при наявності інших кваліфікуючих ознак вбивства - і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК). При замаху необхідно посилатися ще й на частини 2 чи 3 ст. 15 КК.

До фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належать: насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент за­подіяння, тобто в момент його застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого (наприклад, скидання з висоти, здавлення шиї, застосування електро­струму тощо).

Фізичне насильство при розбої може бути як відкритим (при усвідомленні його потерпілим чи іншими особами), так і таємним (нанесення удару ножем потерпілому, який спав).

Давання потерпілому без його згоди з метою вилучення у нього майна наркотичних, психотропних речовин, що призвели його до несвідомого стану і містили в собі не­безпеку для його життя чи здоров’я (що усвідомлював винний), повинно кваліфіку­ватися як розбій.

1.  Психічне насильство виражається в погрозі заподіяти вказане фізичне насиль­ство, у тому числі і в погрозі вбивством. Саме тому додаткова кваліфікація за ст. 129 КК при розбої, поєднаному з погрозою вбивством, тут не потрібна. Погроза повинна мати реальний характер і сприйматися потерпілим як така, що дійсно може бути ре­алізована. Наскільки вона була реальна, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з конкретної обстановки нападу.

Насильство при розбої застосовується з метою заволодіння майном або з метою його утримання.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, незалежно від того, чи вдалося винному заволодіти майном (усічений склад злочину).

1.  Суб’єктивна сторона та суб’єкт (див. коментар до ст. 185 КК).
2.  Такі кваліфікуючі ознаки розбою, як вчинення його за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 187 КК); розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше при­міщення чи сховище (ч. 3 ст. 187 КК); розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою (ч. 4 ст. 187 КК), мають аналогічний зміст з такими ж ознаками крадіжки (див. коментар до ст. 185 КК).

Певну особливість мають ознаки: вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187 КК), і розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187 КК). Виходячи з ч. 2 ст. 187 КК, повторність розбою має місце лише в тих випадках, коли йому передували тільки розбій або бандитизм.

При цьому для визначення цієї ознаки не має значення, чи була особа судима за по­передні розбій чи бандитизм. Важливо лише встановити, що не спливли строки дав­ності, або не погашена чи не знята судимість.

Вчинення раніше крадіжки, грабежу або злочинів, передбачених статтями 189­191 КК, повторності розбою не утворюють.

Розбій, поєднаний із заподіянням умисних тяжких тілесних ушкоджень, має місце при фактичному спричиненні з метою заволодіння чужим майном тілесних ушко­джень, передбачених ст. 121 КК (див. коментар до ст. 121 КК). При цьому ці тілесні ушкодження охоплюються ч. 4 ст. 187 КК і додаткової кваліфікації не потребують. У тому ж випадку, коли тяжкі тілесні ушкодження при розбої потягли за собою смерть потерпілого, все вчинене за роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України у по­станові № 10 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» (п. 11) (ВВСУ. - 2009. - № 12 (112)) підлягає кваліфікації за ч. 4 ст. 187 і ч. 2 ст. 121 КК. Розбій, поєднаний з умисним вбивством, потребує кваліфіка­ції за сукупністю злочинів за ч. 4 ст. 187 і п. 6 ст. 115 КК.