Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна, -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

(Стаття 197 в редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)

1.  Предметом злочину є чуже майно, що передане власником іншій особі, напри­клад, сторожу, водію, кур’єру на збереження або під охорону, яка на договірних за­садах несе перед власником обов’язок забезпечити збереження цього майна.
2.  Об’єктивна сторона злочину полягає у порушенні винним обов’язку забезпе­чити збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорону чужого майна, своїх обов’язків. Невиконання особою своїх обов’язків з охорони чужого майна полягає у бездіяльності: особа нічо­го не робить для виконання взятого на себе обов’ язку забезпечити збереження дові­реного чужого майна. Неналежне виконання обов’язків виявляється в тому, що особа хоч і здійснює певні дії по збереженню довіреного їй майна, але не в повному обсязі або не так, як це було потрібно відповідно до взятих нею на себе зобов’язань.

Об’єктивна сторона злочину відсутня, якщо в особи не було можливості забез­печити охорону майна (наприклад, внаслідок стихійного лиха - землетрусу, повені, раптового серцевого захворювання, втрати свідомості).

Для наявності об’єктивної сторони необхідне настання, внаслідок порушення осо­бою обов’язків щодо охорони майна, тяжких наслідків, які мають перебувати в при­чинному зв’язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки - це розкрадання, загибель, псу­вання майна тощо. Це оціночне поняття уточнюється в кожному конкретному випадку.

Порушення обов’язків щодо охорони чужого майна саме по собі не викликає на­стання тяжких наслідків, але створює для цього необхідні умови з їх спричинення. Тяжкі наслідки настають внаслідок дій інших осіб (розкрадання, пошкодження майна), стихійних сил природи (загибель, псування майна) тощо.

1.  Суб’єктивна сторона злочину - при порушенні обов’язків щодо охорони май­на - будь-яка форма вини (як умисел, так і необережність), щодо тяжких наслідків - тільки необережність.
2.  Суб’єкт злочину - будь-яка особа, яка не є службовою. Для службової особи від­повідальність за такі дії настає за службову недбалість (див. коментар до ст. 367 КК).