Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розпо­всюдження матеріалів такого змісту -

караються штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів гро­мадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

1.  Суспільна небезпечність публічних закликів до вчинення таких дій полягає в тому, що вони загрожують громадському порядку, ускладнюють роботу органів управління, порушують нормальний режим роботи підприємств, установ, організацій, створюють атмосферу тривоги і навіть страху в значної кількості людей за себе, сво­їх близьких, свої помешкання та інше майно.
2.  Об’єктивна сторона цього злочину полягає у вчиненні однієї з трьох дій: а) пуб­лічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд; б) публічні заклики до насильницького виселення громадян, що загрожують громад­ському порядку; в) розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсю­дження матеріалів такого змісту.

Поняття публічні заклики означає усне чи письмове звертання або виступ на мі­тингах, зборах, інших місцях скупчення людей, по радіо, телебаченню, у яких мають місце заклики до людей вирішувати ту чи іншу проблему економічного, політичного, екологічного, соціального характеру або виявляти своє незадоволення шляхом вчи­нення погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насиль­ницького виселення громадян із займаних ними помешкань або певної місцевості. Про зміст понять «погроми», «підпали», «знищення майна», «захоплення будівель чи споруд», «насильницьке виселення громадян» (див. коментар до ст. 294 КК). Під виготовленням матеріалів, які містять заклики до вчинення названих дій, слід визна­вати як авторське їх створення, так і технічне їх виготовлення (друкування, виготов­лення ксерокопій, відеопродукції тощо). Розповсюдження матеріалів, що містять такі заклики, полягає в безпосередній передачі чи доведенні будь-яким способом їх змісту до відома інших осіб. Зберігання означає знаходження таких матеріалів безпосередньо у винної особи, в її помешканні, автомобілі або в будь-яких інших вибраних місцях з метою їх подальшого розповсюдження.

Злочин визнається закінченим з моменту вчинення будь-якої з названих у диспо­зиції ст. 295 КК дій.

1.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усві­домлює суспільно небезпечний характер і публічність своїх закликів до вчинення названих дій, передбачає, що вони можуть призвести до вчинення цих дій і бажає їх вчинення. При виготовленні та зберіганні зазначених матеріалів обов’ язкова наявність мети їх розповсюдження.
2.  Суб’єкт злочину - будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.