• strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією
  • Сторінка 2

             Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до за­няття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, або сутенерство -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

             Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

             Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо не­повнолітнього або організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіска­цією майна або без такої.

          Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчине­ні щодо малолітнього, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. Під сутенерством у цій статті слід розуміти дії особи по забез­печенню заняття проституцією іншою особою.

          Відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шан­тажу, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою засто­сування насильства, використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.

(Стаття 303 у редакції Закону України № 3316-ІУ від 12 січня 2006р.)

             За останні десятиліття втягнення осіб як жіночої, так і чоловічої статі в заняття проституцією та інші дії, пов’язані з її експлуатацією, набули значного поширення в різних країнах світу, в тому числі в Україні. Це змусило розробити певні заходи і прийняти ряд міжнародних угод, спрямованих на посилення боротьби із цим злом (див. ст. 6 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 груд­ня 1979 р.; ст. 2 Угоди про співробітництво СНД в боротьбі зі злочинністю від 25 листопада 1998р.; ст. 3 Конвенції про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці, № 182, ратифікованої Законом України від 5 жовтня 2000 р. та ін.). Стаття 303 КК у редакції Закону України «Про внесення змін до КК України...» від 12 січня 2006 р. № 3316-ІУ повністю відповідає і значно розвиває основні положення зазначених угод.

             У частині 1 ст. 303 КК визначені ознаки складу злочину, суспільна небезпечність якого полягає не тільки в тому, що такі дії суперечать основним принципам і загально­визнаним правилам моральності, а й у тому, що винний, всупереч волі особи, схиляє чи примушує її до надання сексуальних послуг за плату. Такі дії є грубим виявленням експлуатації проституції третіми особами.

             Об’єктивну сторону цього злочину утворюють втягнення особи в заняття про­ституцією або примушування її до заняття проституцією, що відбувається шляхом використання обману, шантажу, уразливого стану потерпілої особи або із застосуван­ням чи погрозою застосування насильства, або сутенерство.

Способами втягнення в заняття проституцією є шантаж або обман. Шантаж по­лягає у погрозі повідомити різним установам чи окремим особам (чоловіку, дружині, батькам, дітям, друзям та іншим близьким особам) відомості, які потерпіла особа бажає зберегти в таємниці. При цьому не має значення, відповідають такі факти дій­сності чи мають характер наклепу. До шантажу слід відносити і випадки, коли втяг- нення в заняття проституцією вчиняється шляхом погрози, наприклад, викрасти саму потерпілу особу, її дитину чи інших родичів або заподіяти близьким якусь іншу шко­ду. Обман - це навмисне перекручування або приховування істини, а також повідом­лення завідомо неправдивих відомостей з метою втягнення особи у заняття прости­
 

 

туцією. Прикладом може бути обіцянка надати роботу в зоні відпочинку чи за кордо­ном фотомоделі, офіціантки, няні, тоді як намір був таким чином втягнути особу у заняття проституцією. Обман може виражатися в усній, письмовій формі або бути вчиненим із використанням підроблених документів.

В окремих випадках втягнення особи в заняття проституцією може бути вчинено з використанням уразливого стану особи. Таке можливо у разі, коли особа, у якої під впливом життєвих негараздів: втрати роботи, відсутності місця проживання, матері­альних труднощів, тяжкої образи та інших обставин, - підвищується стан нервово- емоційного збудження, що знижує здатність її адекватно реагувати на відповідні дії. Вона стає слабкою, психологічно не захищеною і легко піддається на певні дії чи пропозиції інших осіб зайнятися проституцією.

Поширеними способами втягнення або примушування до заняття проституцією є такі, що пов’язані із застосуванням чи погрозою застосування насильства. Під за­стосуванням насильства слід розуміти фізичний вплив на особу будь-якої статі шля­хом, наприклад, позбавлення їжі, води, позбавлення волі, завдання побоїв, мордуван­ня, катувань, заподіяння різного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Якщо мало місце мордування, катування або були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження або інші більш тяжкі злочини, вчинене необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів (ч. 1 або ч. 2 ст. 303 та частини 1 або 2 ст. 121, або ч. 2 ст. 303 та ч. 2 ст. 127 КК). Погроза застосування насильства - це залякування потерпілої особи застосуванням до неї фізичного насильства. Погроза повинна бути адресована до потерпілої особи, або до неї і одночасно до її близьких. Однак ця кваліфікуюча ознака відсутня у разі, коли погроза стосується лише інших, навіть близьких осіб. Форми вияву погрози можуть бути різними, але за своїм характером вона повинна бути реальною.

             Об’єктивна сторона цього злочину буде і за наявності сутенерства, під яким відповідно до примітки 1 до ст. 303 КК слід розуміти дії особи щодо забезпечення заняття проституцією іншою особою жіночої чи чоловічої статі, що вчиняються з корисливою метою. Така діяльність сутенера може бути поєднана з примушуван­ням чи втягненням до заняття проституцією, а в подальшому виражена у створенні умов для сексуальної експлуатації зазначених осіб, у здійсненні нагляду й опіки над ними, у захисті від конкурентів, забезпеченні транспортом, у відверненні насильства чи обману з боку клієнтів та інших діях, що забезпечують умови сексуальної екс­плуатації таких осіб.

Злочин визнається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у ч. 1 ст. 303 КК дій незалежно від того, вдалося чи ні таким способом втягти потерпілу особу у заняття проституцією, а при сутенерстві - з моменту вчинення сутенером дії щодо забезпечення заняття проституцією іншою особою незалежно від фактичного досягнення ним корисливої мети.

             Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, по­єднаним із метою втягнення особи у заняття проституцією, а при сутенерстві - на­явністю корисливої мети.

             Суб’єкт злочину - будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку, незалежно від її статі. У разі вчинення цього злочину щодо неповнолітнього (ч. 3 ст. 303 КК) або малолітнього (ч. 4 ст. 303 КК) особа, яка досягла 18-річного віку (п. 4 ППВСУ від 27лютого 2004р. № 2). А у разі вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 303 КК, службо­вою особою з використанням свого службового становища суб’єктом може бути будь- яка службова особа, ознаки якої зазначені в частинах 3 чи 4 ст. 18 КК та у примітці 1 до ст. 364 КК.

             Зазначені у ч. 2 ст. 303 КК кваліфікуючі ознаки мають місце, коли дії, перед­бачені ч. 1 цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпіла особа була у матеріальній чи іншій залежності.

Перша ознака буде у разі, коли особа вчиняє зазначені у ч. 1 цієї статті дії сто­совно двох чи більше осіб одночасно. Такі дії повинні охоплюватися єдиним наміром винної особи і вчинятися, як правило, в одному місці та без значного проміжку в часі. Повторність означає вчинення будь-якої із зазначених у ч. 1 статті дії хоча б другий раз незалежно від виду та послідовності їх вчинення і того, була чи ні особа судимою за раніше вчинений такий злочин (див. коментар до ст. 32 КК). Ознака попередньої змови групи осіб має місце, коли двоє або більше осіб до початку злочину домови­лися про спільне його вчинення (див. коментар до ст. 28 КК). Вчинення такого злочину будь-якою службовою особою з використанням свого службового станови­ща визнається кваліфікуючою ознакою. При цьому не має значення, вчиняє вона такі дії щодо своїх співробітників чи сторонніх осіб, важливо те, що діяння вчинене нею з використанням свого службового становища. Вчинення злочину особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, може бути визнано квалі­фікуючою ознакою лише у разі доведеності, що винний впливав на потерпілу особу із використанням її матеріальної чи іншої залежності від нього. Матеріальна за­лежність буде, наприклад, коли потерпіла особа перебуває на утриманні винного або проживає в його будинку. Інша залежність - це залежність потерпілої особи від службового становища винної особи, або від виконання контрольних функцій, або інша залежність підлеглого від начальника, або учня від викладача, пацієнта від лікаря тощо.

             Кваліфікуючі ознаки, зазначені у ч. 3 ст. 303 КК, мають місце, коли дії, перед­бачені частинами 1 та 2 цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою. Перша ознака буде у разі втягнення у заняття проституцією однієї чи кількох осіб, які не досягли повноліття, за умови, що винна особа знала про це. Друга ознака має місце, коли передбачені в перших двох частинах дії вчинені організованою групою (про її поняття див. коментар до ст. 28 КК). Щодо цього злочину наявність такої ознаки буде в тому разі, коли учасники організованої групи об’єдналися для втягнен­ня або примушування осіб до заняття проституцією зазначеними в перших двох частинах способами. За цією ознакою передбачена відповідальність і за сутенерство, вчинене організованою групою. Таким сутенерством визнається створення, керівни­цтво або участь в організованій групі, яка забезпечує діяльність з надання сексуальних послуг за плату особами чоловічої чи жіночої статі або безпосереднє вчинення її учасниками дій, передбачених частинами 1 та 2 цієї статті, з корисливою метою.