Стаття 296. Хуліганство
Сторінки матеріалу:
- Стаття 296. Хуліганство
- Сторінка 2
Відсутня ця кваліфікуюча ознака і у разі, коли дрібне хуліганство поєднане з опором представникові влади чи громадськості. За такі дії особа підлягає адміністративній відповідальності за дрібне хуліганство і кримінальній відповідальності за вчинений опір (детальніше див. п. 8 ППВСУ від 22 грудня 2006р. № 10).
- Частина 4 ст. 296 КК передбачає відповідальність за хуліганські дії, визначені в перших трьох частинах цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
До вогнепальної зброї належать будь-які заводського чи кустарного виробництва вироби, у яких для проведення пострілу використовується сила тиску газів, що утворилися при загоранні пороху або іншої горючої суміші. Це не тільки пістолети, карабіни, автомати й інша стрілецька зброя військового зразка, спортивні малокаліберні пістолети, гвинтівки, обрізи, самопали, пристосовані до стрільби пороховими зарядами газові пістолети, а й гладкоствольні мисливські рушниці, пістолети з гумовими кулями тощо.
До холодної зброї належать знаряддя, які відповідають стандартним зразкам чи історично виробленим типам зброї, або інші предмети, що мають колючий, колючо-ріжу- чий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (ніж, кинджал, стилет, кастет тощо) і призначені для ураження живої цілі (детальніше про вогнепальну та холодну зброю див. коментар до ст. 263 КК і п. 10 ППВСУ від 22 грудня 2006р. № 10).
Під іншими предметами, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, слід вважати не тільки предмети, заздалегідь спеціально оброблені і пристосовані для цих цілей, як, наприклад, заточена велосипедна спиця, а й елементарно пристосовані під час вчинення хуліганських дій (наприклад, відламана і використана для завдання тілесного ушкодження частина антени радіоприймача). Ними можуть бути і будь-які предмети, що не піддавалися ніякій обробці, але були заздалегідь підготовлені винним для використання з цією ж метою (столовий ніж, молоток, газовий пістолет тощо). Використання предметів, які були випадково підібрані на місці вчинення хуліганських дій для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстави для кваліфікації за ч. 4 ст. 296 (див. п. 11 ППВСУ від 22 грудня 2006р. № 10; ПС (2006-2007). - С. 697-700; ПС (2008-2011). - С. 317-318).
- Застосуванням зброї та інших предметів слід визнавати не тільки їхнє реальне застосування для спричинення тілесних ушкоджень, а й у разі, коли виникає ситуація реальної загрози спричинення шкоди здоров’ю потерпілого (ПС (2008-2011). - С. 314-315). Подібне має місце й у випадку замаху на спричинення тілесного ушкодження, коли, наприклад, сам потерпілий або стороння людина вибиває ніж із занесеної руки хулігана. Однією із обов’язкових умов наявності застосування зброї чи інших предметів як ознаки цього виду хуліганства є спрямованість їх на спричинення шкоди здоров’ю людей. Вчинення хуліганських дій із використанням таких предметів проти тварин, для пошкодження майна або зелених насаджень не утворює складу цього виду хуліганства. Відповідальність у таких випадках повинна наставати за частинами 1, 2 або 3 ст. 296 КК.
Так, судова колегія ВСУ Ухвалою від 22 лютого 2000 р. у справі К., якого було засуджено за сукупністю злочинів, у т. ч. за хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї (ч. 3 ст. 206 КК 1960 р.), задовольнила протест заступника голови ВСУ, у якому він порушив питання про необхідність перекваліфікації дій К. із ч. 3 на
ч. 2 ст. 206 КК 1960 р. (ч. 1 ст. 296 КК 2001 р.). У суді було встановлено, що К., грубо порушуючи громадський порядок з мотиву явної неповаги до суспільства, зробив постріл із пістолета в напрямку будинку № 6. Куля влучила у вікно лоджії квартири і розбила шибку. Визнавши доведеність фактичних обставин справи, колегія зробила обґрунтований висновок у тій частині, що суд без достатніх підстав кваліфікував дії К. за ч. 3 ст. 206 КК тому, що він не мав за мету заподіяти будь-кому тілесні ушкодження і під час пострілу в квартирі, у вікно якої влучила куля, нікого не було. Таким чином, при пострілі із пістолета реальної загрози життю або здоров’ю людей не було (Ухвала колегії ВСУ від 22 лютого 2000 р. у справі К. //РВСУ. - 2001).
- При вчиненні хуліганства групою осіб із застосуванням зброї чи інших зазначених у законі предметів відповідальності за ч. 4 ст. 296 КК підлягають ті учасники групи, хто безпосередньо застосував або сприяв їх застосуванню (наприклад, передав ніж другому хулігану), а також ті учасники, які заздалегідь чи у процесі вчинення хуліганських дій погодилися на застосування таких предметів. Хуліганські дії інших учасників групи підлягають кваліфікації за частинами 2 або 3 ст. 296 КК (Узагальнення судової практики розгляду справ про хуліганство //ВВСУ. - 2007. - № 2. - С. 26-32; ПС (2006-2007). - С. 697-700).
- У випадку вчинення винним різних за ступенем тяжкості хуліганських діянь кожне з них (за наявності реальної сукупності) має бути кваліфіковане за відповідною частиною ст. 296 КК і остаточне покарання необхідно призначати за правилами ст. 70 КК.