Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 296. Хуліганство

Сторінки матеріалу:

Відсутня ця кваліфікуюча ознака і у разі, коли дрібне хуліганство поєднане з опо­ром представникові влади чи громадськості. За такі дії особа підлягає адміністратив­ній відповідальності за дрібне хуліганство і кримінальній відповідальності за вчине­ний опір (детальніше див. п. 8 ППВСУ від 22 грудня 2006р. № 10).

  1.  Частина 4 ст. 296 КК передбачає відповідальність за хуліганські дії, визна­чені в перших трьох частинах цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогне­пальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або за­здалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

До вогнепальної зброї належать будь-які заводського чи кустарного виробництва вироби, у яких для проведення пострілу використовується сила тиску газів, що утво­рилися при загоранні пороху або іншої горючої суміші. Це не тільки пістолети, кара­біни, автомати й інша стрілецька зброя військового зразка, спортивні малокаліберні пістолети, гвинтівки, обрізи, самопали, пристосовані до стрільби пороховими заряда­ми газові пістолети, а й гладкоствольні мисливські рушниці, пістолети з гумовими кулями тощо.

До холодної зброї належать знаряддя, які відповідають стандартним зразкам чи іс­торично виробленим типам зброї, або інші предмети, що мають колючий, колючо-ріжу- чий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (ніж, кинджал, стилет, кастет тощо) і призначені для ураження живої цілі (детальніше про вогнепальну та холодну зброю див. коментар до ст. 263 КК і п. 10 ППВСУ від 22 грудня 2006р. № 10).

Під іншими предметами, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, слід вважати не тільки предмети, заздалегідь спеціально оброблені і при­стосовані для цих цілей, як, наприклад, заточена велосипедна спиця, а й елементарно пристосовані під час вчинення хуліганських дій (наприклад, відламана і використана для завдання тілесного ушкодження частина антени радіоприймача). Ними можуть бути і будь-які предмети, що не піддавалися ніякій обробці, але були заздалегідь під­готовлені винним для використання з цією ж метою (столовий ніж, молоток, газовий пістолет тощо). Використання предметів, які були випадково підібрані на місці вчи­нення хуліганських дій для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстави для ква­ліфікації за ч. 4 ст. 296 (див. п. 11 ППВСУ від 22 грудня 2006р. № 10; ПС (2006-2007). - С. 697-700; ПС (2008-2011). - С. 317-318).

  1. Застосуванням зброї та інших предметів слід визнавати не тільки їхнє реальне застосування для спричинення тілесних ушкоджень, а й у разі, коли виникає ситуація реальної загрози спричинення шкоди здоров’ю потерпілого (ПС (2008-2011). - С. 314-315). Подібне має місце й у випадку замаху на спричинення тілесного ушкодження, коли, на­приклад, сам потерпілий або стороння людина вибиває ніж із занесеної руки хулігана. Однією із обов’язкових умов наявності застосування зброї чи інших предметів як ознаки цього виду хуліганства є спрямованість їх на спричинення шкоди здоров’ю людей. Вчи­нення хуліганських дій із використанням таких предметів проти тварин, для пошкоджен­ня майна або зелених насаджень не утворює складу цього виду хуліганства. Відповідаль­ність у таких випадках повинна наставати за частинами 1, 2 або 3 ст. 296 КК.

Так, судова колегія ВСУ Ухвалою від 22 лютого 2000 р. у справі К., якого було засуджено за сукупністю злочинів, у т. ч. за хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї (ч. 3 ст. 206 КК 1960 р.), задовольнила протест заступника голови ВСУ, у якому він порушив питання про необхідність перекваліфікації дій К. із ч. 3 на

ч.  2 ст. 206 КК 1960 р. (ч. 1 ст. 296 КК 2001 р.). У суді було встановлено, що К., грубо порушуючи громадський порядок з мотиву явної неповаги до суспільства, зробив по­стріл із пістолета в напрямку будинку № 6. Куля влучила у вікно лоджії квартири і розбила шибку. Визнавши доведеність фактичних обставин справи, колегія зробила обґрунтований висновок у тій частині, що суд без достатніх підстав кваліфікував дії К. за ч. 3 ст. 206 КК тому, що він не мав за мету заподіяти будь-кому тілесні ушко­дження і під час пострілу в квартирі, у вікно якої влучила куля, нікого не було. Таким чином, при пострілі із пістолета реальної загрози життю або здоров’ю людей не було (Ухвала колегії ВСУ від 22 лютого 2000 р. у справі К. //РВСУ. - 2001).
 

 

  1.  При вчиненні хуліганства групою осіб із застосуванням зброї чи інших зазна­чених у законі предметів відповідальності за ч. 4 ст. 296 КК підлягають ті учасники групи, хто безпосередньо застосував або сприяв їх застосуванню (наприклад, передав ніж другому хулігану), а також ті учасники, які заздалегідь чи у процесі вчинення хулі­ганських дій погодилися на застосування таких предметів. Хуліганські дії інших учас­ників групи підлягають кваліфікації за частинами 2 або 3 ст. 296 КК (Узагальнення су­дової практики розгляду справ про хуліганство //ВВСУ. - 2007. - № 2. - С. 26-32; ПС (2006-2007). - С. 697-700).
  2.  У випадку вчинення винним різних за ступенем тяжкості хуліганських діянь кожне з них (за наявності реальної сукупності) має бути кваліфіковане за відповід­ною частиною ст. 296 КК і остаточне покарання необхідно призначати за правилами ст. 70 КК.