Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини

  1.  Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим чи непрямим умислом. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає, що воно може призвести до знищення, руйнування або пошкодження названих пред­метів, і бажає чи свідомо допускає їх настання. Мотиви і мета злочину можуть бути різними. Однак у випадку вчинення таких дій із метою самовільного пошуку рухомих предметів, що походять із об’єктів археологічної спадщини, дії винної особи підляга­ють кваліфікації за ч. 4 ст. 298 КК. А у разі вчинення їх із хуліганських мотивів або коли вони супроводжувалися крадіжкою, насильством чи опором представникові влади або представникові громадськості, вчинене повинно бути кваліфіковано додат­ково за відповідними статтями цього Кодексу.
  2.  Суб’єктом злочину, передбаченого частинами 1, 2, 3 і 4 ст. 298 КК, можуть бути особи, які досягли 16-річного віку, а за ч. 5 ст. 298 КК - тільки будь-яка службова особа.
  3.  У частині 3 ст. 298 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені щодо пам’яток національного значення. Такими можуть бути особливо цінні пам’ятки, унікальні споруди, храми, будинки, археологічні пам’ятки, давні рукописи, книжки, шедеври мистецтва, інші унікальні пам’ятки, що мають особливе національне зна­чення, про що повинно бути зазначено у державному реєстрі пам’яток України (див. Положення про державний реєстр національного культурного надбання, затвердже­не Постановою КМУ від І2 серпня І992р. № 446). Якщо такі дані відсутні, питання про національне значення і наукову, культурну чи археологічну цінність предмета вирішується на підставі обґрунтованого висновку фахівців.
  4.  Частина 4 ст. 298 КК передбачає відповідальність за дії, зазначені у частинах 2 або 3, якщо вони були вчинені з метою пошуку рухомих предметів, стародавніх прикрас, зброї, посуду та інших знахідок, що походять із об’єктів археологічної спадщини.
  5.  У частині 5 ст. 298 КК передбачена відповідальність за дії, зазначені у части­нах 2 та 3 ст. 298 КК, що вчинені службовою особою з використанням свого службо­вого становища (про поняття службової особи див. коментар до частин 3 та 4 ст. І8 КК). При цьому не має значення місце роботи службової особи, важливо те, що діяння вчинене нею з використанням свого службового становища (див. СПВСУ (2008-2009). - С. І70-І72).

Стаття 2981. Знищення, пошкодження або приховування документів

чи унікальних документів Національного архівного фонду

  1.  Умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національ­ного архівного фонду -

карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

  1.  Ті самі дії, вчинені щодо унікальних документів Національного архівного фонду, -

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

  1.  Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

(Кодекс доповнено статтею 298і згідно із Законом України № 534-У від 22 груд­ня 2006р.)

  1.  Документи Національного архівного фонду є важливою складовою культурної спадщини, яка, відповідно до ч. 5 ст. 54 Конституції України, Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24 грудня 1993 р. у редакції від 22 грудня 2006 р. № 534-У-ВР; Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 р. № 2778-УІ; Указу Президента України «Про затвердження Положення про державну архівну службу України» від 6 квітня 2011 р. № 407, охороняється законом. У разі знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду передбачена кримінальна відповідальність (ст. 2981 КК).

Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що дії, які його утворюють, посягають на суспільні відносини, що забезпечують установлений порядок форму­вання, обліку, зберігання, використання та охорони документів Національного архів­ного фонду, що впливають на рівень національної самосвідомості народу та принци­пи морального життя суспільства.

  1.  Предметом цього злочину є документи Національного архівного фонду, що зберігаються на території України або підлягають поверненню в Україну і відобража­ють історію духовного і матеріального життя її народу або інших народів, мають на­укову, історичну, культурну цінність, що визнана відповідною експертизою, та які підлягають державному обліку і зберіганню. Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 2981 КК, може бути лише унікальний документ Національного архівного фонду. Це документ, що становить виняткову культурну цінність, має важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу і визначає його вклад у всесвітню культурну спадщину (див. ст. 1 у редакції Закону України від 22 грудня 2006р. № 534-У-ВР).
  2.  Об’єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні, пошкодженні або при­ховуванні документів чи унікальних документів Національного архівного фонду. Знищення має місце, коли в результаті вчиненого діяння архівний документ повністю втрачає властивість бути носієм зазначеної в ньому інформації і він не підлягає від­новленню. Пошкодження буде у разі заподіяння зазначеним документам таких по­шкоджень, за яких вони не втрачають своїх основних властивостей, але дещо знижу­ють їх культурну чи наукову цінність, що обмежує їх використання за призначенням і тому потребує певної реставрації. Приховування - це вчинене будь-яким способом переміщення архівних документів з місця, де вони постійно чи тимчасово зберігають­ся, в інше місце, що позбавляє користувачів такими документами і інших осіб мож­ливості використовувати їх за призначенням.

Злочин вважається закінченим з моменту знищення чи пошкодження документа, а у разі приховування - із часу, коли воно вчинено.

  1.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим чи непрямим умислом. Мотиви і мета вчинення злочину на кваліфікацію не впливають, але у разі вчинення його з хуліганських мотивів відповідальність настає за сукупністю цих злочинів.

Кваліфікація за сукупністю злочинів (статті 2981 та 357 КК) буде і у разі незакон­ного заволодіння такими документами з корисливих мотивів.

  1.  Суб’єктом злочину, передбаченого частинами 1 і 2 ст. 2981 КК, може бути фі­зична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а за ч. 3 ст. 2981 КК - будь-яка служ­бова особа, яка вчинила злочин із використанням свого службового становища. Су­

 

 

 
купність злочинів буде і у разі незаконного заволодіння такими документами з корис­ливих мотивів (статті 298[34] та 357 КК).

  1.  У частині 2 ст. 2981 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені щодо унікальних документів Національного архівного фонду. У даному разі закон ви­знає кваліфікуючою ознакою документи, що мають особливу історико-культурну чи наукову цінність, тому що містять виняткову інформацію про важливі події, явища або факти з будь-яких сфер життя держави, суспільства чи видатних осіб.

Порядок та критерії віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних, внесення їх до Державного реєстру національного культурного надбання, а також особливості їх зберігання і використання затверджуються КМУ (див. ст. І4 зазначеного Закону України від 22 грудня 2006р. № 534-У, а також наказ Головного архівного управління при КМУ і Національної академії наук України «Про затвер­дження методики і критеріїв виявлення і включення унікальних пам ’яток Національ­ного архівного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання» від І9 листопада І998р. № 73/298 і постанову КМУ «Про затвердження порядку проведення грошової оцінки документів Національного архівного фонду» від І3 грудня 2004 р. № І649).

  1.  Частина 3 ст. 2981 КК передбачає відповідальність за діяння, передбачені части­нами 1 або 2 ст. 2981 КК, у разі вчинення їх службовою особою з використанням свого службового становища (про поняття службові особи див. коментар до ст. 364 КК).