При цьому, порівнюючи нотаріальну та цивільну процесуальну процедури, є можливість встановити суттєву розбіжність у їх спрямованості та змісті. Якщо нотаріальний процес має у своїй основі загальні і конкретні норми законодавства щодо діяльності нотаріальних органів при здійсненні громадянами та юридичними особами спадкових прав14, то в цивільному судочинстві використовується загальна процедура для всіх справ і не існує відповідних інститутів, спрямованих на розгляд лише спадкових правовідносин. Окремі винятки в цивільному процесі стосуються лише певних особливостей, а не спеціальних проваджень. На цій підставі можна зробити висновок про спрямованість нотаріальної процедури на додаткове врегулювання спадкових правовідносин як спеціальної, а судової - як універсальної, розрахованої на вирішення будь-яких правовідносин, що виникають у державі. Цей висновок дає можливість говорити про доцільність узгодження всіх положень загальної системи права України і про необхідність звернення уваги на зв'язки інституту спадкового права з положеннями нотаріального процесу для більш чіткого врегулювання спадкових правовідносин і одночасного вдосконалення діяльності нотаріусів.