9.10. Спадкування за правом представлення

Статтею 1266 ЦК регламентується спадкування за правом представлення. Проте щоб розібратися та проаналізувати конкретні життєві ситуації, особливо якщо родинні відносини виявляються досить складними, доцільно намалювати генеалогічне дерево такої сім'ї для того, щоб була можливість визначити походження окремого суб'єкта та встановити його права при спадкуванні. На рис.1наведено приклад, який може служити орієнтиром у цьому. Слід враховувати, що онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем. Вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкуванні за законом їх померлим батькам. Тобто в останньому випадку спадкування здійснюється за правом представлення. На зображеній на рис.1схемі генеалогічного дерева зразкової сім'ї спадкування буде здійснюватися таким чином: батько, мати, син, дочка - всі отримують по 1/4 спадщини. В разі смерті сина внуки отримають по 1/8. В разі смерті внука Д - правнуки отримають по 1/16 спадщини.

У частині 1 ст. 1266 ЦК йдеться про те, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Положення цієї частини свідчить про те, що в ній встановлюється правовий зв'язок між спадкодавцем, який у цій нормі фактично є дідом або бабою щодо внуків або відповідно прадідом і прабабою - для правнуків, та спадкоємцями, що спадкують за правом представлення. Це положення слід сприймати так: якщо до відкриття спадщини або в той же день помирає син або дочка спадкодавця, то право спадкування переходить до їх дітей; якщо помирають одночасно дочка і син та внук спадкодавця, то право спадкування переходить до правнуків.

Фактично за правом представлення своїх померлих батьків успадковують право на спадщину:

- племінники після смерті їхніх батьків, які водночас є сестрою чи братом спадкодавця, і вважаються спадкоємцями другої черги;

- двоюрідні брати та сестри спадкодавця після смерті їхніх батьків, які водночас є дядьками та тітками спадкодавця, і вважаються спадкоємцями третьої черги;

- прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1266 ЦК).

Положення ч. 2 ст. 1266 ЦК на відміну від усіх інших передбачає спадкування за правом представлення не щодо низхідної лінії, а щодо висхідної. Отже, прабаба і прадід можуть стати спадкоємцями другої черги. Але вважається, що при врахуванні істотних податків, пов'язаних із спадкуванням, прийняття спадщини за правом представлення в даному випадку не завжди виправдане, оскільки слід враховувати вік прадіда та прабаби. Тому нотаріус може пояснити таким особам їх право на відмову від прийняття спадщини взагалі (ст. 1273 ЦК) або на користь інших спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК).

Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належана б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. З ст. 1266 ЦК).

За частиною 4 ст. 1266 ЦК двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У частині 5 ст. 1266 ЦК закріплено правило, згідно з яким, якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Спадкування за правом представлення може здійснюватися як:

•   одним спадкоємцем, тоді він успадковує всю частку того спадкоємця, якого він представляє, наприклад, на рис.1правнук Д успадковує все належне дочці спадкодавця майно, тобто 1/4 спадщини;

•   кількома особами, тоді їхня частка визначається шляхом поетапного аналізу переходу права на спадкування. Наприклад, на рис. 1 право на спадщину за представленням правнука Г буде: 1/4: 2 = 1/8 спадщини, що зумовлено таким: його діду мала належати 1/4 частка спадщини; його батьку чи матері - 1/8 частка спадщини.

У частині 6 ст. 1266 ЦК йдеться про те, що при спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Положення про те, що спадкування по прямій низхідній лінії за правом представлення діє без обмеження ступеня споріднення, може деякою мірою суперечити положенню ч. 1 ст. 1265 ЦК про можливість спадкування до шостого ступеня споріднення. Тому вважається, що це положення даної норми може застосовуватися тільки до п'ятої черги спадкоємців. А в тих випадках, коли правом представлення наділяються, наприклад, племінники, то їх діти та внуки також послідовно володітимуть правом представлення без обмеження ступеня споріднення.