Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 549. Поняття неустойки

1.  Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов´язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов´язання.

3.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов´язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка — це один з традиційних, найбільш поширених видів забезпечення виконання зобов´язань у цивільному праві. Стаття, що коментується, вміщує в собі легальне визначення терміну «неустойка», а саме, неустойкою визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов´язання.

Привабливість неустойки, її широке застосування в цілях забезпечення договірних зобов´язань пояснюється перш за все тим, що вона являє собою зручний засіб спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх обов´язків. У цьому розумінні неустойці притаманні слідуючі риси:

можливість стягнення неустойки за сам факт порушення зобов´язання, коли відсутня необхідність надання доказів, які б підтверджували завдання збитків та їх розмір (докладніше про співвідношення збитків та неустойки див. коментар до ст.ст. 550, 552 ЦК);

можливість для сторін за своїм розумінням сформулювати умови договору про неустойку, за винятком так званої законної неустойки (див. ст. 550 ЦК та коментар до неї), у тому числі в частині її розміру, порядку обчислення, тим самим пристосовуючи її до конкретних взаємовідносин сторін та посилюючи її цілеспрямований вплив.

Стаття 549 ЦК, а слід за нею й інші статті № 2 глави 49 ЦК, вміщують в собі низку новел цивільного права, які є нетрадиційними для радянського та пострадянського законодавства України.

Перш за все це стосується предмета неустойки. На відміну від ЦК 1963 р. та інших нормативно-правових актів більше раннього періоду ЦК передбачає, що неустойкою може бути не тільки грошова (як це закріплювалось ст. 179 ЦК 1963 р.), але й інше майно. Такий підхід до визначення поняття неустойки існував у дореволюційній російській цивілістиці, але ж ніколи не знаходив свого безпосереднього законодавчого відбитка. До речі в ту добу висловлювались думки про визнання неустойкою не тільки майна, а крім того й дій, що можуть мати певну цінність.

Відповідно до змісту ст. 551 ЦК під майном, яке може бути предметом того виду забезпечення виконання зобов´язань, що аналізується, слід розуміти рухоме та нерухоме майно (тобто майнові права неустойкою не визнаються).

Механізм стягнення з боржника неустойки у вигляді майна на практиці є досить складним, оскільки не зрозуміло до якого виду неустойки воно відноситься, а звідси — як воно повинно обчислюватися та встановлюватися у договорі чи законі.

Частина перша статті, що коментується вводить у доктрину цивільного права новий інститут — альтернативна неустойка. Це випливає з того, що боржник у разі порушення ним зобов´язань, повинен передати кредиторові грошову суму або інше майно. Виконання альтернативної неустойки здійснюється за розсудом боржника відповідно до ст. 539 ЦК (див. коментар до вказаної статті).

ЦК дає визначення традиційним різновидам неустойки — штрафу та пені. Відповідно до ст. 549 ЦК штраф може, по суті, встановлюватися за будь-яке порушення зобов´язання, в той час як пеня — на випадок прострочення виконання зобов´язань, тобто вона покликана забезпечити лише своєчасне виконання обов´язків боржника. Пеня є тривалою неустойкою, яка стягується за кожний послідуючий період (наприклад, за кожний день) прострочення невиконаного в строк (певний термін) зобов´язання.

Новелою цивільного законодавства є правило обчислення неустойки. Якщо раніше такі правила були відсутні у законодавстві, і відповідно до звичаїв ділового обігу вона обчислювалась або 1) у вигляді відсотків від суми договору або його невиконаної частини, або 2) в кратному відношенні до суми невиконаного або неналежне виконаного зобов´язання, або 3) в твердій, вираженій в грошових одиницях, сумі, то згідно ст. 549 ЦК штраф та пеня обчислюється лише у відсотках. Норма, яка встановлює таке положення, не є диспозитивною, тобто сторони не в змозі змінити її положення та встановити у договорі штраф або пеню у вигляді твердої суми або в кратному відношенні до суми зобов´язання.

Неустойка за своєю юридичною природою є не тільки видом (способом) забезпечення виконання зобов´язань, а, як правило, також одною з форм цивільно-правової відповідальності. Тому багато положень, що регулюють її застосування, знаходяться в главі 51 ЦК «Правові наслідки порушення зобов´язання. Відповідальність за порушення зобов´язання». Відповідно до ст. 611 ЦК неустойка визнається однією з санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов´язання. Згідно ст. 614 ЦК стягнення неустойки з боржника проводиться у випадку винності його поведінки.