1. Якщо предмет застави не підлягає обов´язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму.

У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Кодекс передбачає диспозитивне право сторін заставних правовідносин застрахувати заставне майно, якщо предмет застави не підлягає обов´язковому страхуванню. Крім того, Закон України «Про заставу» передбачає, що страхувати предмет застави заставодавець зобов´язаний за свій рахунок в повній вартості, якщо повна вартість предмета застави перевищує розмір забезпеченої заставою вимоги, то на суму не нижче цього розміру. При настанні страхового випадку заставоутримувач має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.

Норми статті, що коментується, і Закон України «Про заставу» передбачає, що страхувати предмет застави заставник зобов´язаний за свій рахунок у повній його вартості, а якщо повна вартість предмета застави перевищує розмір забезпеченої заставою вимоги, то на суму не нижче цього розміру. При настанні страхового випадку заставоутримувач має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.

Закладене майно знаходиться у володінні власника-заставоутримувача, і ризик випадкової загибелі несе власник. Ст. 35 Закону України «Про заставу» зобов´язує заставника у випадку загибелі предмета іпотеки достроково виконати основне зобов´язання, а саме його виконання і було додатково забезпечене заставою. Отже, обов´язок по страхуванню заставного чи майна заставника повинен випливати з закону і не повинен скасовуватися з волі сторін. У такому випадку із суми страхового відшкодування заставоутримувач одержить задоволення своїх вимог, забезпечених заставою нерухомості. Українське законодавство не називає страхові випадки при заставі. Можливо, мається на увазі страхування від ризиків втрати й ушкодження заставного майна.