Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 593. Припинення права застави

1.  Право застави припиняється у разі:

1)  припинення зобов´язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

2. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

3. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов´язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов´язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Застава як акцесорне зобов´язання, що забезпечує основне зобов´язання, припиняється з припиненням цього основного зобов´язання. Крім відзначеного нормального порядку припинення заставного зобов´язання, ч. І даної статті ЦК передбачений перелік спеціальних підстав припинення застави.

По-перше, підставою припинення застави може служити загибель закладеної речі чи припинення заставного права, якщо заставник у розумний термін не відновив предмет застави чи не замінив його іншим, рівноцінним майном.

По-друге, якщо до заставоутримувача переходить право власності на закладене майно, що можливо лише у випадку визнання публічних торгів такими, що не відбулися, або переходу права власності на закладене майно в порядку спадкування.

По-третє, застава визнається припиненою у випадку продажу закладеного майна з публічних торгів, а також у випадку, коли продаж предмета застави виявився неможливим, оскільки торги, включаючи повторні, оголошені такими, що не відбулися, а заставоутримувач протягом місяця після оголошення повторних торгів такими, що не відбулися, не скористався своїм правом залишити за собою закладене майно.

При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов´язання або за вимогою заставника в зв´язку з грубим порушенням заставоутримувачем своїх обов´язків у відношенні предмета застави, що знаходиться в нього, заставоутримувач зобов´язаний негайно повернути закладене майно заставнику.

З огляду на те, що договір застави нерухомості підлягає державній реєстрації, про припинення застави повинна бути зроблена оцінка в реєстрі, у якому зазначений зареєстрований договір.

Перехід права власності чи права господарського ведення від заставника до іншої особи в результаті платного чи безоплатного відчуження цього майна або в порядку універсального правонаступництва (спадкування, реорганізація юридичної особи) не тягне припинення заставного зобов´язання, навпроти, застава зберігає свою силу. У цих випадках на місце заставника стає його правонаступник, що і несе всі обов´язки заставника, якщо інше не передбачено угодою з заставоутримувачем.

Зустрічаються ситуації, коли майно заставника, що є предметом застави, переходить у порядку правонаступництва відразу до декількох осіб, наприклад, якщо в результаті реорганізації юридичної особи шляхом його поділу утворилося дві чи більш юридичні особи. За таких умов буде діяти загальне правило, відповідно до якого кожний із правонаступників (набувачів майна) несе наслідки, що випливають із невиконання забезпеченого заставою зобов´язання відповідно до частини зазначеного майна, що перейшла до нього. Однак, якщо предмет застави неподільний чи з інших підстав залишається в загальній власності правонаступників, вони стають солідарними заставниками.

По-іншому зважується питання, коли майно, що є предметом застави, вилучається від заставника на тій підставі, що в дійсності власником цього майна є інша особа, або у виді санкцій за здійснення злочину чи іншого правопорушення. Маються на увазі випадки, коли майно витребуване в заставника законним власником

цього майна за віндикаційним позовом, а також конфіскація майна, тобто безоплатне вилучення в заставника, що є власником майна, майна за рішенням суду (чи в адміністративному порядку) у виді санкції за злочин чи правопорушення.

У відзначених випадках у визначеній мірі обмежуються і права заставоутримувача, тому що він не може одержати те, на що розраховував, укладаючи договір із заставником. Єдина можливість у заставоутримувача — зажадати від боржника дострокового виконання зобов´язання, забезпеченого заставою.