1. Кредитор, який притримує річ у себе, зобов´язаний негайно повідомити про це боржника.

2.  Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини.

3.  Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Стаття, що коментується, регулює обов´язки кредитора, що здійснює притримання речі: по-перше, негайно повідомити про це боржника. «Негайно» встановлюється з урахуванням часу, необхідного для доставки документів від одного контрагента до другого, а також з урахуванням попередньої практики договірних відносин між кредитором та боржником.

Досить велике практичне значення такий обов´язок має, коли боржник, річ якого притримує кредитор, передає право власності на неї іншій особі. При цьому він зобов´язаний повідомити нового власника про притримання речі і про права кредитора (ст. 596 ЦК). У разі невиконання цієї вимоги навіть з приводу необізнаності про притримання, наприклад, за договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар (ст. 659 ЦК). В останньому випадку продавець, річ якого притримують, отримує право на стягнення з кредитора по забезпечувальному зобов´язанню завдані розірванням договору купівлі-продажу (зниженням цін) збитки.

Разом з тим притримувальне забезпечувальне зобовязання та само право притримання у зв´язку із неповідомленням про його здійснення не припиняється.

По-друге, кредитор зобов´язаний не користуватися річчю, яку він притримує у себе. Це позначає, що кредитор не вправі здобувати з неї її корисні властивості. Поряд з тим він на законних підставах здійснює володіння річчю та розпорядження річчю шляхом звернення на неї стягнення (ст. 597 ЦК). Тобто кредитор стає титульним володільцем притриманої речі, хоча і з обмеженим колом повноважень.

Відповідно до частини другої статті, що коментується, кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Значення цього положення певною мірою втрачається, оскільки відповідно до норм ст. 594 ЦК кредитор також несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі (докладніше див. коментар до вказаної статті).

Зіставлення цих двох статей дає можливість дійти до висновку, що кредитор не несе відповідальності тільки за винні діяння третіх осіб, результатом яких з´явилися втрата, псування або пошкодження речі.

Звернемо увагу, що норми ЦК, які регулюють притриманий, не передбачають обов´язку кредитора здійснювати схов (зберігання) речі, тому норми глави 66 ЦК, зокрема відносно об´єму відповідальності кредитора за збереження речі до притримувальних забезпечувальних зобов´язань не застосовуються.