Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 563. Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією

1. У разі порушення боржником зобов´язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов´язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

2.  Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред´являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

3. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов´язання, забезпеченого гарантією.

4. Кредитор може пред´явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

5. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

При порушенні зобов´язання, забезпеченого гарантією, настає відповідальність гаранта перед кредитором (див. ст. 560 ЦК та коментар до неї). Разом з тим стаття, що коментується, дає підстави вважати, що така відповідальність настає для гаранта не автоматично, а при пред´явленні до нього відповідної вимоги бенефіціаром. Тобто навіть якщо гаранту стає відомим про порушення зобов´язання принципалом, він може виконати покладені на нього виданою гарантією обов´язки тільки при наявності волевиявлення кредитора.

Право бенефіціара відносно гаранта може бути реалізовано шляхом пред´явлення в межах строку дії гарантії (див. коментар до ст. 561 ЦК) письмової вимоги про сплату грошової суми, на яку видана гарантія, яка повинна відповідати умовам, передбаченим самою банківською гарантією.

Важливо підкреслити, що бенефіціар зобов´язаний звернутися до гаранта з письмовою вимогою про сплату гарантованої грошової суми, а не з позовом. Такою вимогою можуть бути визнані претензія або будь-яке інше подання вимоги в письмовому вигляді, яке б відповідало умовам виданої гарантії. Зокрема, до такої письмової вимоги повинні бути додані документи, вказані в гарантії; в вимозі кредитора повинно бути вказаним, в чому полягає порушення боржником основного зобов´язання.

Разом з тим при незадоволенні вказаних вимог в добровільному порядку кредитор не позбавлений права звернутися в відповідну судову установу із позовом до гаранта. Це може статися навіть після закінчення строку дії гарантії. Необхідною умовою подання позову при цьому буде наявність письмової вимоги, пред´явленої бенефіціаром в межах строку дії гарантії (докладніше про можливі позовні вимоги до гаранта див. коментар до ст. 566 ЦК).

У Цивільному кодексі України відсутні норми, які б встановлювали долю основного зобов´язання після виконання гарантом обов´язків по гарантії. Однак, враховуючи об´єм відповідальності гаранта (докладніше див. коментар до ст. 560 ЦК), використовуючи на підставі ст. 8 ЦК по аналогії норми поруки, можна зробити висновок про те, що виконання гарантом своїх обов´язків перед бенефіціаром погашає в відповідній частині права вимоги останнього (кредитора) до боржника (принципала) за основним зобов´язанням. Тобто обов´язок боржника по сплаті збитків та/або неустойки погашається хоча б частково, бо їх повторне стягнення з боржника приведе до набуття ним майна без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК). В той самий час виконання зобов´язання в натурі залишається обов´язком боржника відповідно до ст. 622 ЦК.

За загальним правилом права бенефіціара по банківській гарантії не підлягають передачі іншим особам. Разом з тим це правило має диспозитивний характер: самою гарантією може бути передбачено право кредитора передати право вимоги до гаранта іншій особі.