Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 564. Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги кредитора

1.  Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

2. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності — в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Основним обов´язком гаранта є задоволення письмової вимоги бенефіціара, пред´явленої із дотриманням умов гарантії. Поряд з тим ЦК встановлює також супутні цьому основному обов´язку додаткові обов´язки гаранта, пов´язані із розглядом вимог кредитора.

По-перше, гарант негайно після отримання письмової вимоги бенефіціара повинен повідомити про це боржника та передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Такий обов´язок гаранта є необхідним задля запобігання боржником безпідставному збагаченню кредитора (глава 83 ЦК), оскільки останній не позбавлений права в той же час звернутися до принципала щодо сплати санкцій за порушення зобов´язання, які будуть покриті грошовою сумою, на яку видана гарантія.

(Щодо долі основного зобов´язання при сплаті за гарантією додатково див. коментар до ст. 563 ЦК.) Хоча гарант не може відмовити бенефіціару у виплаті гарантованої суми на підставі припинення основного зобов´язання належним виконанням принципалом (див. ст.ст. 562, 565 ЦК та коментар до них), але ж отримані від нього відомості дають змогу боржникові обґрунтовано відмовити кредитору в виплаті частини пред´явлених до нього вимог, або витребувати від останнього сплачену йому частину боргу, що покрилася сумою гарантії, як набуте без достатньої правової підстави.

По-друге, вимога бенефіціара повинна бути розглянутою гарантом в строк, встановлений гарантією, а у разі його відсутності — в розумний строк. При цьому він повинен встановити, чи відповідає така вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

Поняття «розумний строк», яке застосовується в частині другій статті, що коментується, є оціночною категорією. Визнання строку розгляду вимоги розумним повинно проводитись з урахуванням всіх конкретних обставин, що були супутні такому розгляду. Вирішення даного питання має велике практичне значення для визначення моменту, з якого гарант може вважатися боржником, який прострочив грошове зобов´язання. Від нього залежить об´єм відповідальності гаранта (додатково див. коментар до ст. 566 ЦК).

У випадку, коли бенефіціар, що є юридичною особою чи фізичною особою — суб´єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, оформлює свої вимоги до гаранта у вигляді претензії, слід враховувати:

якщо в гарантії був встановлений строк розгляду вимоги кредитора, то положення ст. 7 ГПК України «Порядок і строки розгляду претензії» не розповсюджує свою силу на обов´язок гаранта щодо розгляду отриманої претензії. Це випливає з примату норм матеріального права над нормами процесуального права;

якщо строк розгляду вимоги бенефіціара в гарантії відсутній, то строк розгляду претензії, передбачений ст. 7 ГПК України, а саме місяць з дня одержання претензії, слід вважати розумним строком для розгляду отриманої вимоги кредитора. Передбачений вказаною статтею Господарського процесуального кодексу України порядок розгляду претензії застосовувати відносно вимог бенефіціара можна тільки в тій частині, яка не врегульована нормами матеріального цивільного права.