1. Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

2. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

За загальним правилом гарант має право в регресному порядку звернутися до принципала із вимогою про сплату суми, яка була в свою чергу сплачена за гарантією кредиторові.

Виходячи із сплатного характеру відносин між гарантом та боржником (ст. 567 ЦК), очевидним стає те, що регресна вимога за своїм об´ємом не може не враховувати розмір винагороди, отриманої гарантом від принципала за видану банківську гарантію, і підлягає відповідному зменшенню.

Редакція частини першої статті, що коментується, дає змогу вважати, що:

гарант домовленістю між ним та боржником може бути позбавлений права на зворотну вимогу;

гарант відповідно до договору з принципалом може мати право на регрес, але в межах, що відрізняються від суми, сплаченої гарантом бенефіціару.

Гарант позбавлений права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.