Не підлягає сумніву й те положення, що спадкове право повинно охороняти інтереси осіб, про яких спадкодавець піклувався або повинен був піклуватися при житті, не тільки у випадку спадкування за заповітом, але однаковою мірою і при спадкуванні за законом. У більшості випадків, за винятком одного, так і відбувається в дійсності. Однак названий виняток має місце в найбільш поширеному випадку спадкування - при спадкуванні за законом, коли спадкова маса складається лише або в основному із предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

У контексті розкриття питання щодо спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку та виходячи з ч. 2 ст. 1279 ЦК доцільно роз'яснити права тих осіб, які спільно проживали із спадкодавцем. До таких осіб можуть належати другий із подружжя, що пережив спадкодавця, а також дорослі діти або особа, яка перебувала з ним у фактичних шлюбних відносинах.

Другий із подружжя, що пережив спадкодавця, може звертатись до нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, в якій зазначатиме про належність спільного і особистого майна кожного із подружжя. Нотаріус на підставі цієї заявиабо суд за наявності відповідних доказів можуть визнавати належність речей до категорії спільно чи особисто набутих.

Дорослі діти спадкодавця або особа, яка перебувала з ним у фактичних шлюбних відносинах, можуть вважати окремі речі, які були описані нотаріусом під час вжиття заходів до охорони спадкового майна, набутими ними особисто або спільно із спадкодавцем. У такому разі вони мають право звертатись:

•   до нотаріуса із безспірними доказами належності їм речей на праві власності;

•   з позовною заявою до суду про виключення майна з опису та визнання за ними права власності на певні речі або їх частину, оскільки вони були набуті за їх участю. В останньому випадку буде відбуватись розподіл спільної часткової власності.

Щодо прав спадкоємців, які одночасно можуть бути і співвласниками майна, то вони також повинні мати певні пільги на виділення майна в натурі, але за законом встановлено умову щодо неможливості порушення прав інших спадкоємців. Це положення вважається також актуальним і для ч. 1 ст. 1279 ЦК.

Під порушенням інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення, авторами мається на увазі насамперед право на житло при спадкуванні будинків і квартир. Так, при спадкуванні одному або декільком спадкоємцям може належати частка, більша від інших, а тому в них виникатиме право на спадкування речей більшої вартості, до яких, як правило, належать будинки, квартири. Але при необґрунтованому виділенні майна в натурі частина спадкоємців може залишитися без житла. Цей аспект слід брати до уваги, але він не може вважатися перепоною для виділення майна в натурі, якщо розподілити спадщину іншим чином неможливо. На практиці остаточний варіант вирішення питання про виділення майна в натурі має вирішуватися судом на підставі пропозицій сторін-спадкоємців, якими мають конкретизуватися найбільш раціональні і реальні варіанти виділення майна в натурі, з урахуванням інтересів кожного із спадкоємців, що мають істотне значення.

Тому, визначаючи пільги на отримання майна в натурі, в кожному конкретному випадку слід виділяти поняття "інтереси спадкоємців, що мають істотне значення". Наприклад, коли спадкуватиметься автомобіль та гараж, то, при можливості, вони мають передаватися у власність одному спадкоємцю-співвласнику майна, оскільки автомобіль довше зберігається в гаражі. Але при неможливості компенсувати частки їх вартості, які належать іншим спадкоємцям, за рахунок іншого майна або грошима, інтереси інших спадкоємців можуть порушуватися в тому випадку, коли така компенсація буде виплачуватися у розстрочку або з відстрочкою. Звідси виникатиме право інших спадкоємців не погоджуватися на такий варіант розподілу і пропонувати інший.

Оскільки в цій статті не визначено для яких видів спадкування встановлено певні пільги, то переваги на отримання майна в натурі стосуються всіх видів спадкування, а також вони можуть застосовуватися навіть при суперечності інтересів спадкоємців за заповітом та правом на обов'язкову частку, коли заповідано конкретне майно, наприклад, будинок.

Взагалі, неважко передбачити, що стосовно виділення майна в натурі на практиці існуватимуть значні труднощі, пов'язані з особистістю спадкоємців, а також можуть зумовлюватися пам'яттю про спадкодавця.